Розпочавши перекладати перший том Карлоса Кастанєда в 2010 році, я не думав, що рафінування, доведення до публікації затягнеться майже на 7 років. Сьогодні, 1 березня 2017 року, я закінчив передпублікаційну підготовку власного перекладу “The Teachings of Don Juan: A Yaqui Way of Knowledge”, яка звучатиме “Повчання пана Івана: Якійський шлях знання”.

Це не просто переклад, це – власне переосмислення тексту.

Слідкуйте за оновленнями, скоро в друк – і у вільний продаж.

П.С: Якщо хтось хоче допомогти з графікою обкладинки – буду радий.

Не слід розуміти Бога як деяке уособлення сили – це кінцева реальність по ту сторону всіх форм життя і матерії в нашій вселенній і всіх інших планів існування. Таку реальність не можна розділяти на окремі кусочки, хоча так зване «сходження в матерію» створює ілюзію міріад окремих істот нескінченно різноманітної щільності. Ступінь, до якого можна виявити реальність духа всередині його матеріальної оболонки, виявляється проявленням того, що ми називаємо духовними якостями. Це такі якості, які випливають з поступового зменшення відчуття окремості. Різноманітні матеріальні оболонки, що прикривають реальність духа, можна представити у вигляді вікон різної прозорості, крізь які ми здатні спостерігати реальність, що лежить в основі життя. Але в кожному випадку предметом спостереження виявляється один неподільний дух, а не якийсь окремий індивідуальний його елемент. Якщо б ми були здатні бачити і розуміти його у всій його повноті, це було б подібно до того, якби ми виглядали у вікно літака і бачили нескінченну протяжність хмар, над якими летимо, а не тільки маленьку обмежену картину однієї хмари. Саме ці оболонки створюють ілюзію окремості, з якої виростає все незнання в світі. Ми називаємо це незнання злом.