Дощ в листопаді

Коли я дивлюся у твої очі,
Я бачу, як любов у них палає.
І люба, коли я думаю про наші шалені ночі
І цілунки, кохання мене забирає.

     Ніщо не буде вічно.
     І ми знаємо, як все може змінитися.
     Та ніщо не загасить свічки,
     Навіть якщо дощ в листопаді буде литися.

Вже дуже довгий час
Намагаюсь біль побороти свій.
Що буде – не знає жоден з нас,
Жаль стає вже дуже злий.
Дозволь йому піти сьогодні,
Нехай заблудиться в безодні.

     Мої руки не знають, що ти була моя.
     Якщо твої очі мене кохають, не бійсь кохати вся.
     І ніхто нам не стане на заваді,
     Навіть сильний дощ в листопаді.

Всім потрібен час побути на самоті.
Та чи хочеш ти весь час бути в гіркоті?
Я знаю, що важко мати серце розбите,
Навіть друзі починають тебе дражнити.
Але якщо ти хочеш серця розбивати,
То не змушуй мене тебе проклинати.

     А коли ти всередині себе загубиш
     І тіні все ще будуть залишатись,
     Я знаю, що ти мене полюбиш,
     Коли вже не буде з ким вінчатись.

З темнотою повінчайся.
І шукай в житті свою дорогу.
Ніщо не продовжуються вічно, признайся.
Навіть дощ в листопаді підвладний Богу.

0 thoughts on “Дощ в листопаді”

Залишити відповідь