Самотність, одинокість, самість, відлюдництво, самодостатність

(продовження визначення Самотності)

Самотність – це емоція, ресурсний потік енергії, який запускається за власним бажанням, за власним наміром, і так само зупиняється – за власним бажанням, за власним наміром. Важливо, що з самотності людину неможливо вивести жодним чином, бо ніякі зовнішні чи внутрішні чинники не мають влади над емоцією.

Самотність дуже часто плутають з емоційним станом одинокості (рос. одиночество, англ. loneliness, solitude). Одинокість – стан, коли довколишній простір або внутрішній простір хочеться заповнити хоча б чимось, і бажано негайно: речима, людиною, людьми, ілюзіями, роботою, дитиною, шлюбом, господарством, хобі… З одинокості виникають безліч розладів: клептоманія (коли людина краде все підряд і не може зупинитися), шопоголізм (скуповування усього підряд, “просто заради процесу”, але насправді, щоб заповнити свій простір), алкоголізм (з ухилом в сторону неможливості найти партнера чи себе в цьому світі), наркоманія (“цей світ мене покинув”), і багато, багато інших. Важливо, що одинокість неможливо зупинити за власним бажанням чи наміром.

Також дуже часто люди, які вже щось знають про езотерику чи психологію, пробують замінити емоцію самотності терміном “самість”, відомий багатьом з праць Юнга, уже у визначенні проявляючи невігластво і замінюючи емоцію на архетипічне поняття, покликане об’єднати різні підсистеми особистості. Самість розглядається в протиставленні поняттю Еґо, особливо в клінічних його проявах, і попадає в ряд термінів “людина”, “особистість”, “індивід”, “індивідуальність”.

Ті ж, хто одразу заперечує самотність як емоцію, порівнюють її з відлюдництвом – відмовою від соціалізації, бажанням відійти від мирського життя, максимально, а і то і повністю, обмеживши зв’язки з іншими людьми, що призводить іноді навіть до добровільного даун-шифтінга (відреченням від сучасного комфорту на користь “природних” чи дешевших умов).

Ще один термін, яким “пояснюють” самотність – самодостатність. Хоча самодостатність – це дуальне поняття зі здоровою і проблемною складовою, коріння самодостатності – в гордині. Самодостатність – це здебільшого категорична відмова від допомоги, як фізичної з фразами на кшталт “Я сам то можу зробити”, так і моральної через “Я сам справлюся”. Цікаві деталі про самодостатність з прикладами і переданою суттю, хоча і з безграмотним перекладом можна прочитати українською мовою за посиланням.

Самотність – це відсутність потреби отримувати енергію від інших живих об’єктів.