Рік: 2016

Прадавні руни творили напис:

Dubhenn haern am glandeal, morch am fhean aiesin.

Моє сяйво пронизує тіні, моє світло пітьму розсіює.

В мене було враження, що мені дно дупи порветься. І що все вилетить з мене донизу, включно з зубами.

Полоса невдалих збігів та нещасних випадків.

Воїн не помирає легко. Смерть, щоб його дістати, повинна вступити з ним в битву. А воїн легко смерті не піддасться.

Смерть – то наш вічний товариш. Вона завжди зліва за нами на відстані витягнутої руки.

“Відчуття страху ніколи не буває ірраціональне”, – утримався від спростування Ґеральт. – “За винятком психічних розладів. Це один з перших уроків, що давалися молодим відьмакам. Відчувати страх – добре. Якщо відчуваєш страх – значить, є чого боятися з більшої чутливості. Страх непотрібно переборювати. Достатньо не піддаватися йому. І від нього варта вчитися”.

Відьмак знав, що декларації про безпечність телепортаційних порталів можна поставити в один ряд з твердженнями: “мій пес не кусає”, “мій синок – то добрий хлопець”, “той біґос свіжий”, “гроші віддам максимум післязавтра”, “ніч провела в коліжанки”, “в серці у мене тільки добро вітчизни”, і, накінець, “відповіш тільки на кілька питань і ми тебе одразу відпустимо”.

Очисть свій розум, будь безформним, будь безмежним. Будь як вода, друже.