П’ять мудростей – що воно таке

Буддизм пропагує п’ять Мудростей, завдяки яким можна досягнути нірвани і вийти з сансари:

  • Дзеркальна Мудрість
  • Мудрість Рівності
  • Мудрість Розрізнення
  • Мудрість Досконалих Дій
  • Мудрість Будди

Кожна з цих Мудростей є як етапом розвитку істоти, так і окремим проявом вчинків у цьому світі. Кожна Мудрість дає людині інструмент розвитку і сили для подальшої ходи.

Дзеркальна Мудрість

Ваджрасаттва - Будда Дзеркальної Мудрості
Ваджрасаттва – Будда Дзеркальної Мудрості

Принцип Дзеркальної Мудрості знають всі: «Зовнішній світ є відображенням внутрішнього світу». Аж ніяк не навпаки. Чому? Тому що відповідно до Дзеркальної Мудрості, дивлячись на зовнішній світ, ми повинні бачити свої недоліки.

Якщо хтось нервує, злить, щось не виходить в роботі, навчанні, житті – це все проблеми всередині.
Найлегше звинуватити когось: «Це ви поробили!!!» Але нанести шкоду можна лише тоді, коли сам наносиш шкоду іншим. Проклинаєш когось – проклинаєш дзеркало – проклинаєш себе. Криво на когось дивишся, лихо заздриш – це все проектується на твоє відображення в дзеркалі.
Тому шкодити комусь, ненавидіти когось – це шкодити собі, ненавидіти себе.
Якщо оточуючі, що дотичні до тебе, допускають помилки, яка б недостойна не була їх поведінка, знай: «Це ти такий! Хіба слова Господа можуть бути неістинними? Ці вчинки схожі на плями на твоєму обличчі, які ти бачиш в дзеркалі. Нечистими є твої власні думки. Що стосується інших, то Санґха – їх тіло, Дгарма – їхнє мовлення, і розумом вони воістину Будди. Вони є твоїм притулком».
Думаючи так, довір себе їм і відчувай до них щиру любов. Тоді, що б не робили тобі ті, з ким ти розлучився, це послужить воістину твоєму благу. Тому пам’ятай, що у вищій мірі важливо платити любов’ю.
Дзеркальна Мудрість надає людині здатність до яснобачення, що дозволяє бачити стрижневу реальність, що відбивається, як в дзеркалі, у всіх явищах, або позірних речах, органічних і неорганічних.
В йозі для посвячення в Дзеркальну Мудрість проводять містичний ритуал, що називається  містичною передачею сили. В такому ритуалі зазвичай використовується дзеркало, яке символізує дзеркало карми, в якому, як стверджують, відображені усі діла неофіта, з гарно виконаним зображенням Ваджрасаттви (Будди з Непохитним Розумом), одним з двох відображень в Бодгісатві Дг’яні-Будди Акшобг’ї, з яким пов’язується Дзеркальна Мудрість. Традиційно з Дзеркальною Мудрістю співвідноситься агрегат матерії, синій колір, світ дев, схід.
Дзеркальна Мудрість досягається тільки тоді, коли сприйняття Дзеркала – Вселенної у всіх її проявах – стає чистим і незастережним. Все в цій Мудрості проявляється без концепції «моє». Вона необмежена і постійно присутня. Вона усвідомлює все, що повинно бути відомо, на прагнучи цього.
Дзеркальна Мудрість є основою для усіх Мудростей.

Мудрість Рівності

Ратнасамбгава - Будда Мудрості Рівності
Ратнасамбгава – Будда Мудрості Рівності
І створив Бог всіх рівними…

Мудрість Рівності продовжує сходження людини до божественної природи. Ми всі рівні перед Богом, тому виділяти когось чи щось з оточення означає обмежувати інших у проявах Господньої любові.
Сприйняття – це велика рівність, ненароджена і недвояка.
Мудрість Рівності описується, як відсутність нещастя, самсари і нірвани, відсутність правого і лівого, доброго і поганого – насправді усі прояви Вселенної рівні. Тому виділяти об’єкт з сонму таких же є проявом відсутності цієї Мудрості.
Рівні слони і комарі, люди і інші живі істоти, жінки і чоловіки, діти і дорослі, люди і боги…
Долучившись до Мудрості Рівності, йог, завдяки йозі незворушності (за Кастанєдою – безжальності), відноситься до всього з божественною безпристрасністю. З Мудрістю Рівності співвідноситься агрегат свідомості, світ людей і жовтий колір.

Мудрість Розрізнення

Амітабга - Будда Мудрості Розрізнення
Амітабга – Будда Мудрості Розрізнення

Мудрість Розрізнення дозволяє розрізняти події і явища, речі матеріальні і духовні.

Основна помилка більшості полягає в тому, що слову «розрізнення» надають значення слова «розділення».
Розрізнення – відмінність, різниця між ким-, чим-небудь.
Розділення – ділення чого-небудь на частини, шматки і т. ін.; поділ на менші одиниці; створення проміжку (проміжків) між ким-, чим-небудь, роз’єднання когось, чогось.
Парадоксальний принцип «Частина більше цілого; частина рівна цілому; частина менше цілого» – є уособленням Мудрості Розрізнення. Її також можна назвати Мудрістю Народження, адже коли щось народжується – воно розрізняється з первинним джерелом, але не розділяється.
Мудрість Розрізнення, уособлювана Дг’яні-Буддою Амітабгою, наділяє здібністю пізнавати кожну річ окремо, і всі речі – як одне ціле. З Мудрістю Розрізнення співвідноситься агрегат почуттів або прив’язаностей, світ привидів і червоний колір.
Основні питання для практикування Мудрості Розрізнення є:

  • Яка істинна природа нерухомого розуму в бездіяльному стані?
  • Як розум зберігає цю нерухомість?
  • Як розум виходить зі стану нерухомості?
  • Чи зберігає розум спокій нерухомості під час руху?
  • Чи рухається розум, коли зберігає спокій нерухомості?
  • Чи відрізняється рухомий розум від нерухомого?
  • Що є істинною природою рухомого розуму – думки?
  • Як рухомий розум стає нерухомим?

Такі питання є розумовими вправами і пробуджують трансцендентне знання. В результаті пізнається, що «рухоме» не є дуже іншим порівняно з «нерухомим», і навпаки.

 

Мудрість Досконалих Дій/Мудрість Досконалості/Досконала Мудрість/Мудрість Дхарми/Всенаповнююча Мудрість/Всепроникна Мудрість

Амоґгасіддгі - Будда Мудрості Досконалих Дій
Амоґгасіддгі – Будда Мудрості Досконалих Дій

Все, що робить істота – все досконале. Все, що творить (не витворяє!) істота – досконале. Усвідомлення безпомилковості, а, точніше, досконалості своїх дій – ось прояв Мудрості Досконалості. Її призначення – вдосконалювати себе постійно і безперестанно, в першу чергу, для себе, але також і для інших, адже Дзеркальна Мудрість каже, що Вселенна є відображенням нас самих.
Всепроникна (або Всенаповнююча) Мудрість, уособлювана Дг’яні-Буддою Амоґгасиддгі, наділяє стійкістю, що відіграє важливу роль в будь-якій успішній практиці, здатністю до безпомилкових рішень і дій. З цією Мудрістю співвідноситься агрегат волі, світ титанів, зелений колір, північ.

Мудрість Свідомості/Мудрість Надсвідомості Будди/Бодгічна Свідомість/Мудрість осягнення/Надсвітова Мудрість

Мандала П'яти Будд - Мудрості Свідомості
Мандала П’яти Будд – Мудрості Свідомості

Надсвітова Мудрість об’єднує п’ять Мудростей, які досягаються чи то за допомогою йоги, чи інших вправ і вчень. Це Мудрість, яка знаходиться за межами мирської свідомості.

 

Християнський аспект Мудростей

Порівняно з буддійським поділом Мудростей, християнський світогляд, зокрема завдяки святому Фомі, має три суттєво відмінних і ієрархічно співпідпорядкованих Мудрості:

  • Мудрість Вроджена/Мудрість Благодаті
  • Мудрість Богословська
  • Мудрість Метафізична

1. Мудрість Вроджена, або Мудрість Благодаті, уособлює природну спорідненість любові і надприродного. Вона осягає Бога дослідним шляхом через надлюдську спрямованість внутрішного життя і відповідно до його божественної сутності, а створені речі – тому, що вони торкаються пізнаваного таким чином Бога. Це мудрість любові і єднання. В якості принципів Мудрості Вродженої називають віру і милосердну любов, і дари Святого Духа, що діють під впливом натхнення або осяяння. Саме у відповідності чогось від самого божественного начала, у відповідності до того самого дару, якого Бог привносить в людську душу, у відповідності з цим виявленням, і у відповідності до того ж руху опускання на нас божественної повноти, вона пізнає те, що вона пізнає. Ось чому, навіть якщо це є верховне, вище буття і вища діяльність душі, вона перш за все складається у сприйнятливості до того, що виливає на нас всемогутній потік, у слідуванні йому. Якщо Мудрість цілком зосередилась у Бозі, піднялась над усіма поняттями і образами, то вона представляє собою лише творче споглядання у власному смислі слова. Але якщо вона може використовувати все, залишаючись сама собою – використовувати багатства уяви і творчої інтуїції, мови поезії, тоді вона співає разом з Давидом, якщо вона може використовувати ідеї і таємниці мислення і припущення філософії, тоді вона вчить, спираючись на святого Августина.

2. Богословська Мудрість представляє знання від Бога, які даються нам одкровенням і потребують, щоб в нас, через зусилля нашого розуму розкрились усі її можливості. Вона пізнає Бога по людському – дискурсивним шляхом і власним глибинним життям з присутньою їй божественністю. Це мудрість віри і розуму, іншими словами, мудрість віри, що використовує розум. Природно, що вона діє через мову і виникає завдяки праці і засобам розуму, але в основі своїй вона надприродна, тому що живе і існує у вірі. Тобто з нею, перш за все (але не тільки з нею), пов’язаний рух опускання і повідомлення божественного, яке потребує свого розгляду.

3. Метафізична Мудрість має розуміння буття, взятого в чистому вигляді, на вищому рівні – де діє абстрактна інтуїція. Її формальний об’єкт – не Бог у відповідності з його божественною тайною, а буття у відповідності з його власною таємницею. Вона пізнає Бога лише як причину буття. Це – мудрість розуму, вона за своєю сутністю природна. Вона вирішує свої проблеми, повністю базуючись на тому, що очевидно в природі і розумі. Вона не включає в себе це повідомлення, це надприродне повідомлення і те первісне благородство, творча великодушність, якою перший Розум освітлює кожну людину, що приходить в цей світ. Вона цілком складається у порядку послідовного руху людського розуму до вищих істин, які ним встановлені і по праву йому доступні.
В силу притаманного духу динамізму, з яким так інтенсивно жив Фома Аквінський, нижча мудрість прагне до мудрості вищої. Справа не в тому, що вона була б сама по собі безсильна по відношенню до свого об’єкта, що було б абсурдно тому, що вона тим краще осягає свій власний об’єкт, чим більше прокидається в ній бажання вищого знання, і, крім того, в цьому розумінні він створює в ній пустоти, які вона сама заповнити не може. Вона прагне до цього не тому, що погано і недостатньо знає свій предмет, до якого вона так сильно прагне, а тому, що знає його добре. Чим більше вона п’є, тим сильніша її спрага. Чим більше метафізика осягає свій предмет – буття, тим більше вона прагне пізнати причину буття, і, прагнучи цього, розсунути рамки дискурсу і в найдискурсивнішому мисленні притримуватися висот духовності; вона прекрасно знає, що боги заздрять їй: визначеності її даних і чіткості орієнтирів, кристалізації надчуттєвого досвіду, неспростовного і яскравого, ніж ті дані, які почуття постачають фізичним наукам. Чим більше містична мудрість пізнає Бога дослідним шляхом, тим більше вона прагне до абстрактного її бачення. І кожний раз вищий ступінь дає душі те, що нижчий ступінь змусив її бажати.
Стосовно цього виникає закономірне питання: як виконуються ті побажання, якщо не завдяки тваринному дару, що випливає з чистого Акту? Вони не тільки їх виконують, не поглиблюють і нескінченно поглиблюють, і в цьому русі знизу вверх ми не можемо не побачити, в який момент воно почалось. У всякому випадку зрозуміло, що чим більше душа його приймає, тим більше в її глибинах прокидається енергія, за допомогою якої вона піднімається вверх. Так здійснюється достатньо примітна активізація, яку дає богослов’я за допомогою споглядання, а метафізика – за допомогою богослов’я. І ця взаємодія відбувається зовсім не насильницьки, а природно і спокійно, як зміна припливів і відпливів або пір року. Тільки такою ціною, при цій обов’язковій умові підтримуються в мирі і між трьома конкуруючими і взаємодіючими типами мудрості порядок і гармонія, життєва єдність, сила і гнучкість.

 

Принцип трансформації енергій і пиво

На лекції розповіли, що відбувався експеримент:
Людям дали одну й ту ж рідину, що містила спирт – одним сказали, що це алкогольний напій, іншим – що це ліки. За результатами – одні відчували ейфорію, легке сп’яніння, розслабленість, інші – нездужання і запаморочення.

Який висновок?
Ейфорія і розслабленість, а також нездужання і запаморочення первісно були присутні в розумі людей, гіркувата рідина із дурманною дією просто це виявила – відповідно до представлень, що містяться у свідомості.

Банка пива відкладена в сторону – чіпляння за неї, як за джерело розслаблення і заспокоєння зникло.
Вона виконала свою задачу – дозволила розуму пізнати цей стан.
Присутнє відчуття, скажімо, прив’язаності до деякого об’єкта, потім об’єкт міняється. Присутній гнів в розумі, але об’єкти гніву змінюються. Який висновок?
Об’єкт – лише спосіб прояву внутрішнього, розум – джерело переживань. Коли забутий об’єкт і стає зрозуміло, що джерело переживання – розум, емоція трансформується в свій природній прояв.

Якщо принцип зрозумілий, то гнів – це, насправді, Дзеркальна Мудрість, вільна від концепцій, і рішучість, хтивість і прив’язаність – це, насправді, внутрішнє блаженство розуму і Мудрість Розрізнення, гординя – Мудрість рівності, бачення унікальності кожної живої істоти і моменту усвідомлення, параноїдальність – вміння розуму концентруватися.
Так можна розглянути любу негативну емоцію – чим вона стає, коли забутий суб’єкт і об’єкт.

На рівні концепцій, жінки асоціюються з Мудрістю, а чоловіки – із Співчуттям. Коли Мудрість і Співчуття поєднуються, відбувається внутрішнє зростання. Жіночий аспект різною мірою виражається через п’ять будда-мудростей: Дзеркальну, Рівності, Розрізнення, Досконалу і Будди (Дгармадгату). З іншого боку, чоловіча сторона виражається через різноманітні комбінації чотирьох будда-активностей: Заспокоєння, Наповнення, Натхнення і Могутнього Захисту.

Один коментар до “П’ять мудростей – що воно таке

Залишити відповідь

Повернутись вверх