Позначка: своє

Як подих твоїх ніжних слів,Тече повітря на горі.Нічних пташок вечірній співНагадує добранку на зорі.Як зорі, розсип цих вогнівРів’єри й озера Лєман.Єдине, ще б чого хотів,Щоб зараз поряд… Але тебе нема….

А час минає…

Десь впродовж останнього півроку зауважую за собою: почав говорити у термінах десятиліть…– почав 10 років тому…– закінчив 15 років тому…– дивився 20 років тому…Час минає. Згадується хіба Ісікава Такубоку:***Якщо ідеться про печаль – я можу сказати, що це таке. Бо…

Змінився час, змінився світ, І всі стежки, і навіть небо… І вже минуло стільки літ… Усе не так без тебе… Поволі час тікає в ніч, Сиджу один. У чому ж річ? Часами важко, а часом – ні, Де наші ночі?…

Індія… Кожен має свої враження… Кожен має свої страхи… Кожен має свої надії… Кожен має свої ілюзії…   Спробую(-ємо, -ували) бути об’єктивними, розвіяти, розбити, знешкодити все вищеперелічене…     Підготовка. Переддень. Переліт. Прибуття   Авіаквитки   Купити квитки в Індію…

Повернутись до верху