Мотодень. Краків, “У Заїда”

Ранок 24 жовтня 2016 року, субота. Прогрів

Рекомендована музіка: Portishead – All Mine (https://www.youtube.com/watch?v=vozNQX6Ye1A&list=RDVg1jyL3cr60&index=4)

Краків. 8.30 ранку. На вулиці +9. Хмарно. Буде дощ? На 9.30 збір в Wild Bean Cafe. Вийду, виїду, подивлюся. Термофутболка, гольф під шию, баф, теплі рукавиці (лижні – вони тепліші)))))) ).

Навушник в вухо, перша точка в гугломапах з голосовим супроводом – набережна Вісли, 5 км для розігріву. Мотор холодний, витягую підсос. Suzuki Intruder VN800 1999 року, заводиться тільки якщо вижати зчеплення, неважливо, чи на передачі, чи на нейтралці. Мотор починає працювати рівномірно. Пора.

Повільна перша. Спокійно, без газування. І мені, і Інтрудеру потрібно прогрітися. Друга передача, виїзд на Божего Цяла на Мьодову, переключаюся на третю, без поспіху доїжджаю до повороту направо на Старовісьльну в напрямку набережної. Людей ще небагато на вулицях. Цей район оживає в 11-12, не раніше. Перед мостом Повстанцов Шльонских – наліво, вздовж Вісли, попри Ґалерію Казімєж, до моста Котлярського і на розворот назад. Так же і додому, але потроху пригазовуючи, на п’яту не переключатися, ще рано, і нема де.

Потрібно перезутися. В кросівках незручно – лапка передач трішки жорсткувата. Низькі черевики і спеціальну накладку на ніс, щоб не псувати взуття. Вже біля 9. Пора на пункт збору. Гугломапи, голосовий режим, телефон в кишеню, на спідометрі 349 км. До точки – 18 хвилин, час прибуття 9.27.

Виїзд на Дітла (Дієтла? Дєтла?), за 300 м розворот на 180 і вперед. Вулиця вільна. Прикручую газу, зелений коридор, байк рве з-під себе. Динаміка як на чоппер – чудова, якраз те, що мені потрібно. На відміну від плавного прогулянкового Yamaha DragStar 650 і Geon Hammer, Intruder з вітрозахисним екраном до 100 км/год розганяється, як велосипед з гірки – без напруження.

Збір

Я на місці в 9.26. Нікого нема. Дзвінок – і, виявляється, я пропустив, що точка збору не Wild Bean Cafe, а заправка біля торгового центру Крокус. Третій компаньйон теж запізнюється. Туди 10 км, час прибуття – 10.00. Чаю не попив, кави не попив. В сідло, по газам – і втрьох о 10.00 на заправці.

Частина 1. Кава з крем-брюле.

Рекомендована музика: The Chemical Brothers – Wide Open ft. Beck (https://www.youtube.com/watch?v=BC2dRkm8ATU&list=RDVg1jyL3cr60&index=24)

В нас три з половиною години на трьох, поки не вивільниться четвертий. Поїхали. В каварню з видом на Віслу. Цікаво. Дороги не знаю, їдемо в групі. Цікаво, бо по тим вуличкам я б пішки не ходив – далеко від усього, де я буваю. Трасою, тупіками, якимось знайомими перехрестями за півгодини доїжджаємо до Університету Яґелонськеґо. Що? Вгору, на 2-3 передачі піднімаємось, як у Львові з Богдана Хмельницького на Кривоноса, тільки без бруківки.

В результаті – територія університету, де ще є ресторан і каварня. Ресторан з 12. Каварня уже відкрита, працює з 10 ранку.

Перед рестораном U Ziyada

Проходимо через приміщення і виходимо на терасу. Вигляд.

U Ziyada

Каварня і ресторан називаються дивно: “U Ziyada” (У Зіяда). Хто такий Зіяд, і яка його історія, сайт http://www.uziyada.krakow.pl/ замовчує.

Зате тут є моє улюблене крем-брюле. І навіть варто спробувати.

Крем-брюле U Ziyada

Каву попили, десерти з’їли, пора вертатися в Краків в район Бонарки, за четвертим компаньйоном.

До Кракова

4 thoughts on “Мотодень. Краків, “У Заїда””

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *