#фільми
Чергова порція фільмів, але цього разу трішки іншого ґатунку - фільмів-медитацій.
Інтернетом ходить купа таких переліків, числом від 3 до 20 штук в пості, але, чесно кажучи, враження, що автори (частіше просто перепостери) навіть не дивляться тих фільмів, а просто копіпастять з kinopoisk.ru чи ще чогось такого.
Як завжди, даю свій перелік, і тільки з власного досвіду і перегляду.
============================
1. Режисер Годфрі Реджіо. Композитор Філіп Ґлас. Трилогія "Каці" ("Життя" мовою північноамериканських індіанців Гопі)
Частина 1. Кояніскаці: занепад (Koyaanisquatsi)
Перша частина вганяє в депресію. Наша цивілізація кудись котиться, куди - ми не знаємо. Техногенність вбиває природу, ми звикаємо жити поряд з атомними станціями, та іншими "чудесами" природи.
Кадр з цього фільму мені стоїть постійно перед очима: люди засмагають і купаються на фоні величезного заводу, прямо біля нього. І хоча це може здаватися дивним для нас - бо то там десь фільм 1982 року, десь Америка-Африка-щось там, але.... ось вам факти:
"Левандівське озеро" - насправді технічна водойма Львівського холодокомбінату, в якій мало б бути заборонено не те, що купатися, але й ноги мочити. Одного літа за декілька місяців з нього витягнули 11 трупів (була офіційна статистика). Люди продовжували (може й зараз продовжують) в ньому купатися.
"Львівське море" - технічна водойма Львівобленерго, пожежне водосховище. Масове купання, відпочинок, засмічування.
Річка Полтва, в яку свого часу зливали - та й зараз так виглядає - все, що можна було. А потім то все тече в інші наші водозабірні річки...
Я підозрюю, що на усій території України у такого типу технічних водоймах чи навіть річках екологічний стан не дуже.. А люди це приймають. 🙁
Частина не має жодної озвучки, лише музика Філіпа Ґласа навантажує і підсилює ефект самого фільму - Занепад.
Частина 2. Повакаці: трансформація. (Powaqatsi)
Всюду (навіть на постері) пише, що Френсі Форд Коппола продюсував цю частину. Перша частина 1982 року мала досить сильний вплив, її почали згадувати, потім використовувати музику і звукову доріжку в інших проектах, уподібнювати: Мадонна в Ray of Light, Шоу Трумана, Хранителі (2009).
Друга частина вийшла у 1988 році, але ця різниця у 6 років не видна. Тут теж нема жодної озвучки, лише звукова доріжка, яка на відміну від Кояніскаці не вганяє в депресію, а дає надію людській расі. Я не настільки музикант, але витягуючи з мінору першої частини, Повакаці до кінця піднімає настрій і дає надію.
Частина 3. Накойкаці: війна (Naqoyqatsi).
Третю частину продюсував Стівен Содерберг, про якого я уже писав в контексті багаторазових фільмів отут: (https://www.facebook.com/waytoabyss/posts/2146321282284512). Фільм вийшов у 2002 році, невдовзі після трагедії 11 вересня 2001 року. Студія, в якій опрацьовували матеріал для третьої частини, була розташована неподалік місця катастрофи. Не знаю, чи це настільки повпливало, але частина вийшла агресивна, активна, динамічна. Знову ж звукова доріжка Філіпа Ґласа дала свій незрівняний ефект, бо саме вона нам розповідає історію, а не закадровий якийсь голос.
Загалом, попри дещо незвичну тему для медитацій, трилогія дає багато моментів для роздумів, музика захоплює, контраст зміни кадрів тримає в кожній частині до кінця. Я вважаю її вартою обов'язковою уваги.
===============
2. Режисер Годфрі Реджіо. Композитор Філіп Ґлас. Душа Світу (2011) - Anima Mundi.
Та сама команда, але цього разу ідея фільму - зібрати видатних людей, включно з Ноамом Хомським (то єдина людина, яку я там знав), щоб показати, що відбувається зі світом: глобальне потепління, вирубка лісів, забруднення середовища, урбанізація...
Цей фільм уже варта дивитися принаймні з субтитрами, бо говорять достатньо багато, але в той же час усі розмови перемежовуються неймовірними кадрами живої природи... Знову ж звукова доріжка бездоганно написана. І знову ж фільм заставляє задуматися.
==================================
3. Домівка (2009, Home - documentary).
Фільм, який був безкоштовно розповсюджений на ютубі самим режисером. Фільм, який знімався у більш, ніж 60 країнах. Фільм, який перекладений і на українську (субтитрами). Фільм, який потрібно дивитися у FullHD, і шкода, що нема 4К. Фільм, який одночасно зробили доступним у 181 країні світу. Пишуть, що він ще й заборонений був у 36 країнах (правда, тільки в російських джерелах).
Фільм, який я переглядав одразу ще декілька разів після того, як побачив його вперше. Це просто неймовірна оповідь про Землю, з висоти пташиного польоту. І в той же час, крім видів природи і унікальних місць (Йеловстоун, пустелі, гори), фільм показує і техногенні об'єкти.
Дивіться і слухайте (чи читайте). Це неймовірна мандрівка Землею впродовж 2 годин.
===================
4. Попіл і сніг (@Ashes-and-Snow-434798363204783), 2005 року.
Фільм, який просто потрібно дивитися. Слухати голос Лоренса Фішберна (який зіграв Морфея в "Матриці", хто не знав) - англійською, або Кена Ватанабе (знімався у "Останньому Самураї", "Початок" (вже посилався на пост, де і про Содерберга і про "Початок" писав), "Трансформерах") японською і читати українські субтитри...
Фільм про єднання людини і природи, повільний, задумливий, спокійний, розслабляючий, візуальний, надихаючий, годинний, смисловий.
Хочете ще прикметників? Подивіться і напишіть в коментарях.
==================================
5. Барака, 1992 (Baraka). Режисер Рон Фрік (Ron Fricke).
Особисто мені Барака не дуже подобається. Але... режисер "Бараки" Рон Фрік був спочатку оператором у Ґодфрі Реджіо на зйомках "Кояніскаці". І тільки через 10 років випустив "Бараку".
І "Барака" уже вийшов у форматі 8К, для тих, хто фанат.))))
Фільм красивий, фільм цікавий, фільм про людство загалом, і про різницю чи схожість культур. І він залишає під враженнями ще довго.
==============================
6. Самсара, 2012 (Samsara). Той самий режисер Рон Фрік. Вважається продовженням "Бараки". Але мені "Самсара" вдалася, ніж "Барака", і власне "Сансару" я переглядав і переглядав, і навіть ми переглядали в Езотеричному кінотеатрі в свій час.
Рекомендую більше.
======================================
Медитуйте, насолоджуйтеся життям, шукайте магію в житті, шукайте магію навколо. А ці фільми покажуть вам велику кількість магічних місць.
Чергова порція фільмів, але цього разу трішки іншого ґатунку - фільмів-медитацій.
Інтернетом ходить купа таких переліків, числом від 3 до 20 штук в пості, але, чесно кажучи, враження, що автори (частіше просто перепостери) навіть не дивляться тих фільмів, а просто копіпастять з kinopoisk.ru чи ще чогось такого.
Як завжди, даю свій перелік, і тільки з власного досвіду і перегляду.
============================
1. Режисер Годфрі Реджіо. Композитор Філіп Ґлас. Трилогія "Каці" ("Життя" мовою північноамериканських індіанців Гопі)
Частина 1. Кояніскаці: занепад (Koyaanisquatsi)
Перша частина вганяє в депресію. Наша цивілізація кудись котиться, куди - ми не знаємо. Техногенність вбиває природу, ми звикаємо жити поряд з атомними станціями, та іншими "чудесами" природи.
Кадр з цього фільму мені стоїть постійно перед очима: люди засмагають і купаються на фоні величезного заводу, прямо біля нього. І хоча це може здаватися дивним для нас - бо то там десь фільм 1982 року, десь Америка-Африка-щось там, але.... ось вам факти:
"Левандівське озеро" - насправді технічна водойма Львівського холодокомбінату, в якій мало б бути заборонено не те, що купатися, але й ноги мочити. Одного літа за декілька місяців з нього витягнули 11 трупів (була офіційна статистика). Люди продовжували (може й зараз продовжують) в ньому купатися.
"Львівське море" - технічна водойма Львівобленерго, пожежне водосховище. Масове купання, відпочинок, засмічування.
Річка Полтва, в яку свого часу зливали - та й зараз так виглядає - все, що можна було. А потім то все тече в інші наші водозабірні річки...
Я підозрюю, що на усій території України у такого типу технічних водоймах чи навіть річках екологічний стан не дуже.. А люди це приймають. 🙁
Частина не має жодної озвучки, лише музика Філіпа Ґласа навантажує і підсилює ефект самого фільму - Занепад.
Частина 2. Повакаці: трансформація. (Powaqatsi)
Всюду (навіть на постері) пише, що Френсі Форд Коппола продюсував цю частину. Перша частина 1982 року мала досить сильний вплив, її почали згадувати, потім використовувати музику і звукову доріжку в інших проектах, уподібнювати: Мадонна в Ray of Light, Шоу Трумана, Хранителі (2009).
Друга частина вийшла у 1988 році, але ця різниця у 6 років не видна. Тут теж нема жодної озвучки, лише звукова доріжка, яка на відміну від Кояніскаці не вганяє в депресію, а дає надію людській расі. Я не настільки музикант, але витягуючи з мінору першої частини, Повакаці до кінця піднімає настрій і дає надію.
Частина 3. Накойкаці: війна (Naqoyqatsi).
Третю частину продюсував Стівен Содерберг, про якого я уже писав в контексті багаторазових фільмів отут: (https://www.facebook.com/waytoabyss/posts/2146321282284512). Фільм вийшов у 2002 році, невдовзі після трагедії 11 вересня 2001 року. Студія, в якій опрацьовували матеріал для третьої частини, була розташована неподалік місця катастрофи. Не знаю, чи це настільки повпливало, але частина вийшла агресивна, активна, динамічна. Знову ж звукова доріжка Філіпа Ґласа дала свій незрівняний ефект, бо саме вона нам розповідає історію, а не закадровий якийсь голос.
Загалом, попри дещо незвичну тему для медитацій, трилогія дає багато моментів для роздумів, музика захоплює, контраст зміни кадрів тримає в кожній частині до кінця. Я вважаю її вартою обов'язковою уваги.
===============
2. Режисер Годфрі Реджіо. Композитор Філіп Ґлас. Душа Світу (2011) - Anima Mundi.
Та сама команда, але цього разу ідея фільму - зібрати видатних людей, включно з Ноамом Хомським (то єдина людина, яку я там знав), щоб показати, що відбувається зі світом: глобальне потепління, вирубка лісів, забруднення середовища, урбанізація...
Цей фільм уже варта дивитися принаймні з субтитрами, бо говорять достатньо багато, але в той же час усі розмови перемежовуються неймовірними кадрами живої природи... Знову ж звукова доріжка бездоганно написана. І знову ж фільм заставляє задуматися.
==================================
3. Домівка (2009, Home - documentary).
Фільм, який був безкоштовно розповсюджений на ютубі самим режисером. Фільм, який знімався у більш, ніж 60 країнах. Фільм, який перекладений і на українську (субтитрами). Фільм, який потрібно дивитися у FullHD, і шкода, що нема 4К. Фільм, який одночасно зробили доступним у 181 країні світу. Пишуть, що він ще й заборонений був у 36 країнах (правда, тільки в російських джерелах).
Фільм, який я переглядав одразу ще декілька разів після того, як побачив його вперше. Це просто неймовірна оповідь про Землю, з висоти пташиного польоту. І в той же час, крім видів природи і унікальних місць (Йеловстоун, пустелі, гори), фільм показує і техногенні об'єкти.
Дивіться і слухайте (чи читайте). Це неймовірна мандрівка Землею впродовж 2 годин.
===================
4. Попіл і сніг (@Ashes-and-Snow-434798363204783), 2005 року.
Фільм, який просто потрібно дивитися. Слухати голос Лоренса Фішберна (який зіграв Морфея в "Матриці", хто не знав) - англійською, або Кена Ватанабе (знімався у "Останньому Самураї", "Початок" (вже посилався на пост, де і про Содерберга і про "Початок" писав), "Трансформерах") японською і читати українські субтитри...
Фільм про єднання людини і природи, повільний, задумливий, спокійний, розслабляючий, візуальний, надихаючий, годинний, смисловий.
Хочете ще прикметників? Подивіться і напишіть в коментарях.
==================================
5. Барака, 1992 (Baraka). Режисер Рон Фрік (Ron Fricke).
Особисто мені Барака не дуже подобається. Але... режисер "Бараки" Рон Фрік був спочатку оператором у Ґодфрі Реджіо на зйомках "Кояніскаці". І тільки через 10 років випустив "Бараку".
І "Барака" уже вийшов у форматі 8К, для тих, хто фанат.))))
Фільм красивий, фільм цікавий, фільм про людство загалом, і про різницю чи схожість культур. І він залишає під враженнями ще довго.
==============================
6. Самсара, 2012 (Samsara). Той самий режисер Рон Фрік. Вважається продовженням "Бараки". Але мені "Самсара" вдалася, ніж "Барака", і власне "Сансару" я переглядав і переглядав, і навіть ми переглядали в Езотеричному кінотеатрі в свій час.
Рекомендую більше.
======================================
Медитуйте, насолоджуйтеся життям, шукайте магію в житті, шукайте магію навколо. А ці фільми покажуть вам велику кількість магічних місць.
Пройшло інтенсивних десяток днів, і тепер можна підсумовувати:
1. Шлях в Безодню в Києві розпочався 2-3 лютого.
2. Шлях в Безодню розпочався в Ужгороді 9-10 лютого.
3. Щотижня відбуваються заняття у Львові (вчора було уже третє).
4. Я дочитав Мілорада Павича "Еротичні історії" (читайте скоро огляд).
5. Розпочинаю читати "Замок" Франца Кафки.
1. Шлях в Безодню в Києві розпочався 2-3 лютого.
2. Шлях в Безодню розпочався в Ужгороді 9-10 лютого.
3. Щотижня відбуваються заняття у Львові (вчора було уже третє).
4. Я дочитав Мілорада Павича "Еротичні історії" (читайте скоро огляд).
5. Розпочинаю читати "Замок" Франца Кафки.
В минулий четвер у Львові знову розпочався Початковий Шлях в Безодню - тепер будуть регулярні щотижневі заняття на вул. Газовій 9 (в дворі великий зелений будинок), поверх 3, кімната 3.
А на вихідних Початковий Шлях розпочався і в Києві. На жаль, не всі, хто хотів, дійшли, але получилося, як завжди потужно і інтенсивно. Наступного разу в Києві буде в березні. Уточнюйте в приваті, коли. Але буде і додаткова подія.
Тепер на черзі курс "Капітал як енергія", регулярний Подальший Шлях, курс по скандинавським рунам, і короткий, але потужний "Як навчитися мандрувати самому з нуля" (який вже і для школярів, і для ліцеїстів викладався з особливими модифікаціями по віку 🙂 ).
Я зазвичай спеціально не роблю фотографій з занять, бо важливіше якість, а не кількість чи хто саме був, але цього разу маю пару фотографій від учасників, які все-таки сфотографували, то додаю фотозвіт)
Життя - це магія. Життя - це Шлях.
А на вихідних Початковий Шлях розпочався і в Києві. На жаль, не всі, хто хотів, дійшли, але получилося, як завжди потужно і інтенсивно. Наступного разу в Києві буде в березні. Уточнюйте в приваті, коли. Але буде і додаткова подія.
Тепер на черзі курс "Капітал як енергія", регулярний Подальший Шлях, курс по скандинавським рунам, і короткий, але потужний "Як навчитися мандрувати самому з нуля" (який вже і для школярів, і для ліцеїстів викладався з особливими модифікаціями по віку 🙂 ).
Я зазвичай спеціально не роблю фотографій з занять, бо важливіше якість, а не кількість чи хто саме був, але цього разу маю пару фотографій від учасників, які все-таки сфотографували, то додаю фотозвіт)
Життя - це магія. Життя - це Шлях.
Вже вихідні на носі, лютий настав, і бракує трохи вітамінів. Тому перелік пару комедій вам в стрічку, сподіваюся, допоможе відновити баланс вітамінів і продовжити життя на пару годин.
Почнемо з найпростішого і найвеселішого - комедій для розширення свідомості.
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Прекрасна Зелена (La belle verte), 1996. Режисерка Колін Серо, вона ж в головній ролі
-----------------------------------
Французький фільм, заборонений у Франції. Комедія, яка не зовсім комедія. Це інструкція для відключення від егрегорів. Це висвітлення соціальних проблем. Це якийсь такий фільм, який заставляє і сміятися, і задумуватися, і пробувати використовувати ті самі техніки, і навіть задумуватися, як ми живемо? І чи так всьо весело, як нам здається?
Комедія сімейна, можна дивитися з дітьми. І розширювати бачення усіх соціальних і соціумних процесів.
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Путівник по Галактиці для мандрівників автостопом (Hitchiker's Guide to the Galaxy), 2005.
-----------------------------------
Один з моїх улюблених фільмів. Абсолютно необмежена фантазія, купа фраз, які просто потім супутні в житті, персонажі, які просто захоплюють:
- Печальний робот - це просто епіка. Печальний робот - це просто пародія на усіх унилих людей в світі.
- Основне питання про життя, Всесвіт і взагалі. І відповідь на нього - подивитися у фільмі.
- Двигун, на неймовірносній тязі. Заставляє бути в усіх місцях одночасно. І перетворювати людей на дивани і всяке таке.
- В любій незрозумілій ситуації ти повинен знати де твій рущник і тримати путівник
- Особливі вірші від вогонів
- і взагалі Земля-2 від творців Землі-1
І, хоча фільм чудово поставлений по книзі Дугласа Адамса, в книзі всього більше)))))
І є навіть пару книг. Рекомендую.
Найбільше розвиває непередбачуваністю і масштабністю порівнянь і витонченістю гумору в масштабах Всесвіту.
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Людина на місяці (Man on the Moon), 1999. В головній ролі - Джим Кері.
-----------------------------------
Хоча це - комедія, і хоча цей фільм про коміка, часами він не зовсім смішний. І не зовсім чорний гумор.
Швидше це фільм про блазнювання. Про нульовий аркан Таро - Блазня. Про те, якщо ти блазнюєш, то роби це по великому. І взагалі - нема межі блазнюванню.
Мабуть, ця роль Джиму Кері вдалася найбільше - це його амплуа: і здається комічна, в той же час трагічна, в той же час масштабна.
Важкий фільм, якщо намагатися дивитися його, як комедію. Спробуйте подивитися його, як приклад для наслідування. Зовсім по іншому піде.
Розширює. Просто розширює.
======================================
Веселих, продуктивних і наповнених вихідних!
Почнемо з найпростішого і найвеселішого - комедій для розширення свідомості.
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Прекрасна Зелена (La belle verte), 1996. Режисерка Колін Серо, вона ж в головній ролі
-----------------------------------
Французький фільм, заборонений у Франції. Комедія, яка не зовсім комедія. Це інструкція для відключення від егрегорів. Це висвітлення соціальних проблем. Це якийсь такий фільм, який заставляє і сміятися, і задумуватися, і пробувати використовувати ті самі техніки, і навіть задумуватися, як ми живемо? І чи так всьо весело, як нам здається?
Комедія сімейна, можна дивитися з дітьми. І розширювати бачення усіх соціальних і соціумних процесів.
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Путівник по Галактиці для мандрівників автостопом (Hitchiker's Guide to the Galaxy), 2005.
-----------------------------------
Один з моїх улюблених фільмів. Абсолютно необмежена фантазія, купа фраз, які просто потім супутні в житті, персонажі, які просто захоплюють:
- Печальний робот - це просто епіка. Печальний робот - це просто пародія на усіх унилих людей в світі.
- Основне питання про життя, Всесвіт і взагалі. І відповідь на нього - подивитися у фільмі.
- Двигун, на неймовірносній тязі. Заставляє бути в усіх місцях одночасно. І перетворювати людей на дивани і всяке таке.
- В любій незрозумілій ситуації ти повинен знати де твій рущник і тримати путівник
- Особливі вірші від вогонів
- і взагалі Земля-2 від творців Землі-1
І, хоча фільм чудово поставлений по книзі Дугласа Адамса, в книзі всього більше)))))
І є навіть пару книг. Рекомендую.
Найбільше розвиває непередбачуваністю і масштабністю порівнянь і витонченістю гумору в масштабах Всесвіту.
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Людина на місяці (Man on the Moon), 1999. В головній ролі - Джим Кері.
-----------------------------------
Хоча це - комедія, і хоча цей фільм про коміка, часами він не зовсім смішний. І не зовсім чорний гумор.
Швидше це фільм про блазнювання. Про нульовий аркан Таро - Блазня. Про те, якщо ти блазнюєш, то роби це по великому. І взагалі - нема межі блазнюванню.
Мабуть, ця роль Джиму Кері вдалася найбільше - це його амплуа: і здається комічна, в той же час трагічна, в той же час масштабна.
Важкий фільм, якщо намагатися дивитися його, як комедію. Спробуйте подивитися його, як приклад для наслідування. Зовсім по іншому піде.
Розширює. Просто розширює.
======================================
Веселих, продуктивних і наповнених вихідних!
#емоції
Протягом останніх півроку я писав багато про круглі дати та річниці, які у мене відбувалися. Знову ж таки, це все не просто так. У 2003 році я почав новий етап свого життя, включивши езотерику, чи як дехто розуміє - магію, як необхідну складову усього життя.
=====================
Я вже писав про самотність (https://www.facebook.com/waytoabyss/photos/a.2077485245834783/2113161168933857/), про гордість (https://www.facebook.com/waytoabyss/photos/a.2077485245834783/2122662044650436/), про співчуття (https://www.facebook.com/waytoabyss/photos/a.2077485245834783/2142915382625102/).
=====================
Сьогодні напишу про надію. Так, про надію. Багато хто заперечує надію як емоцію, каже, що то стан, чи ще щось, але не емоція.
Так от. На мою думку, надія – це емоція. Емоція – це процес. Надія – це процес. Процес вкладання енергії для поступу Шляхом. Надія – це знання об’єкту своїх дій, це усвідомлення усієї інформації на Шляху.
Чим надія відрізняється від бажань, очікувань, сподівань?
А що таке очікування і сподівання?
Якщо спробувати визначити, то це декілька пунктів:
1) створена ціль
2) створений результат
3) безпосереднє очікування перетворення цілі в результат
Так, очікування – це нічогонероблення. Це просто ВИМАГАННЯ від простору і Вселенної такого результату, який зручно. Це відсутність будь-якого вкладу енергії в результат, відсутність будь-якої дії, просто ВИМАГАННЯ.
І ми дуже часто ВИМАГАЄМО: зарплати, стосунків, нових рівнів, свідомості, УСЬОГО зрештою.
А що ми для того робимо? Та нічого. Просто нічого. Оце і є очікування.
Знаєте, що є техніками очікування? Створення деталізованих планів, прописування усіх деталей реалізації, малювання «карти бажань» і «дерева бажань», використання НЛП та усіляких інших цілевстановлюючих технік, слідування порадам фільму «Секрет». Це все – створення очікувань.
Ми не проявляємо жодної активності, ми не вкладаємо жодної енергії – ми просто ВИМАГАЄМО.
То що ж робити? А робити потрібно Надію. Надія – це щоденне вкладання енергії для поступу, це щоденне вкладання енергії в майбутнє.
Надія – це впорядковане вкладання енергії. Це щоденна гривня в калитку, щоб наскладати на поїздку. Це щоденні віджимання, тренування, читання, розвиток для майбутніх подій.
=========
Очікування – це сподівання вийти на найвищу вершину в світі, сидячи перед телевізором і в тапках.
Надія – це щоденне віджимання перед телевізором, бігання з одночасним прослуховуванням аудіокниг, поступове і почергове підкорення пагорбів, гір, вершин.
=========
Очікування – це принести насіння, покласти біля вазонка, і чекати, що воно само по собі посадиться, поливатиметься, виросте і дасть плоди.
Надія – це кропітка праця саджання, поливання, доглядання, пересаджування. І збирання врожаю.
=========
Вкладайте свою енергію в себе майбутнього – створюйте собі надію!
І приходьте сьогодні на Початковий Шлях в Безодню: https://www.facebook.com/events/380058302579301/
Протягом останніх півроку я писав багато про круглі дати та річниці, які у мене відбувалися. Знову ж таки, це все не просто так. У 2003 році я почав новий етап свого життя, включивши езотерику, чи як дехто розуміє - магію, як необхідну складову усього життя.
=====================
Я вже писав про самотність (https://www.facebook.com/waytoabyss/photos/a.2077485245834783/2113161168933857/), про гордість (https://www.facebook.com/waytoabyss/photos/a.2077485245834783/2122662044650436/), про співчуття (https://www.facebook.com/waytoabyss/photos/a.2077485245834783/2142915382625102/).
=====================
Сьогодні напишу про надію. Так, про надію. Багато хто заперечує надію як емоцію, каже, що то стан, чи ще щось, але не емоція.
Так от. На мою думку, надія – це емоція. Емоція – це процес. Надія – це процес. Процес вкладання енергії для поступу Шляхом. Надія – це знання об’єкту своїх дій, це усвідомлення усієї інформації на Шляху.
Чим надія відрізняється від бажань, очікувань, сподівань?
А що таке очікування і сподівання?
Якщо спробувати визначити, то це декілька пунктів:
1) створена ціль
2) створений результат
3) безпосереднє очікування перетворення цілі в результат
Так, очікування – це нічогонероблення. Це просто ВИМАГАННЯ від простору і Вселенної такого результату, який зручно. Це відсутність будь-якого вкладу енергії в результат, відсутність будь-якої дії, просто ВИМАГАННЯ.
І ми дуже часто ВИМАГАЄМО: зарплати, стосунків, нових рівнів, свідомості, УСЬОГО зрештою.
А що ми для того робимо? Та нічого. Просто нічого. Оце і є очікування.
Знаєте, що є техніками очікування? Створення деталізованих планів, прописування усіх деталей реалізації, малювання «карти бажань» і «дерева бажань», використання НЛП та усіляких інших цілевстановлюючих технік, слідування порадам фільму «Секрет». Це все – створення очікувань.
Ми не проявляємо жодної активності, ми не вкладаємо жодної енергії – ми просто ВИМАГАЄМО.
То що ж робити? А робити потрібно Надію. Надія – це щоденне вкладання енергії для поступу, це щоденне вкладання енергії в майбутнє.
Надія – це впорядковане вкладання енергії. Це щоденна гривня в калитку, щоб наскладати на поїздку. Це щоденні віджимання, тренування, читання, розвиток для майбутніх подій.
=========
Очікування – це сподівання вийти на найвищу вершину в світі, сидячи перед телевізором і в тапках.
Надія – це щоденне віджимання перед телевізором, бігання з одночасним прослуховуванням аудіокниг, поступове і почергове підкорення пагорбів, гір, вершин.
=========
Очікування – це принести насіння, покласти біля вазонка, і чекати, що воно само по собі посадиться, поливатиметься, виросте і дасть плоди.
Надія – це кропітка праця саджання, поливання, доглядання, пересаджування. І збирання врожаю.
=========
Вкладайте свою енергію в себе майбутнього – створюйте собі надію!
І приходьте сьогодні на Початковий Шлях в Безодню: https://www.facebook.com/events/380058302579301/
#15yearschallenge
Рівно 15 років і 1 день тому назад я вперше попав на заняття з Айкідо Йосінкан у Львові. Це було свідоме рішення, не випадковість і не варіант «а зайду, подивлюся». Я прийшов і почав займатися. Точніше, прийшов я, а одне тренування переді мною прийшов Павло Грінько, з яким ми довгий час стояли в парі і здавали іспити на кю (учнівські пояси). І ми прийшли тоді до Ольги Козловської, яка за нас жорстко взялася і ми тричі в тиждень по 2.5 год інтенсивно займалися на Сихові, у 84 школі.
Для розуміння мого вибору, мабуть, достатньо буде згадати Стівена Сігала, який був популярний в 90-і роки, доки не почав викладати свого бачення з айкідо, яке не зовсім вже було айкідо))))
Але не тільки Сігала, мабуть, можна згадати, але й усіх тих, хто викладав внутрішні стилі бойових мистецтв: тайцзицюань у виконанні Джета Лі і Боло Яна, багуачжан та сінь-і цюань, дім-мак і всяке таке інше, чого я надивився у 80-х. Але на вибір саме айкідо повпливало те, що сама суть айкідо – це шлях об’єднання енергії. Почавши інтенсивно у 2003 році займатися езотеричними практиками, і зважаючи на резонанс щодо об’єднання енергій, саме айкідо – і саме йосінкан – дало мені поштовх подальшого особистісного розвитку. Для тих, хто знає про хейхо – саме з айкідо я вперше взяв цю вправу, яка в свою чергу прийшла з сінтоїзму, і потім знайшов її у більшості духовних напрямків, після чого – це одна з улюблених і найпростіших вправ, в той же час – найенергетичніших вправ Шляху.
За 15 років занять, я радий, я дуже радий, я просто наповнювався тим, що мені траплялися нагоди тренуватися з видатними майстрами бойових мистецтв (більш-менш календарний перелік), і не тільки айкідо йосінкан):
Кійоюкі Терада, 10 дан Айкідо Йосінкан, прямий учень Моріхеї Уесіби, засновника Айкідо, та Ґодзо Сіоди, засновника Айкідо Йосінкан
Масадзумі Мацуо, 8 дан Айкідо Йосінкан, учень Кійоюкі Теради сенсея
Цізуко Мацуо, 5 дан Айкідо Йосінкан
Кевін Блок, 8 дан Айкідо Йосінкан, учень Ґодзо Сіоди, засновника Айкідо Йосінкан
Тосісіро Обата, засновник Сінкендо, актор, який грав Тецу у перших двох фільмах про Нінзя-Черепашок і Руйнівнику з Сільвестром Сталоне.
Девід Рубенс, 6 дан Айкідо Йосінкан, учень Ґодзо Сіоди, засновника Айкідо Йосінкан
Кендзі Накадзава, 5 дан дан Айкідо Йосінкан, засновник напрямку Айкісамбо
Цунео Андо, 8 дан Айкідо Йосінкан, учень Ґодзо Сіоди
Роберт Мастерд, 8 дан Айкідо Йосінкан, учень Ґодзо Сіоди
Рік Мерсер, 5 дан Айкідо Йосінкан
Кен Робсон, 7 дан Айкідо Сюдокан
Мальколм Крофорд, 7 дан Айкідо Йосінкан, учень Ґодзо Сіоди
Джо Тамбу, 8 дан Айкідо Йосінкан, учень Ґодзо Сіоди
Чень Юй, майстер Тайцзицюань школи Чень в 19 поколінні
Ясухіса Сіода, 8 дан Айкідо Йосінкан, син і учень Ґодзо Сіоди
Простий перелік майстрів не здатен перелічити усього того, що передають майстри, і чого можна навчитися наживо. І цей Шлях, який триває усього 15 років, підтримує і дає мені можливість застосовувати усі принципи бойових мистецтв у житті. Ось декілька з них.
----
Якщо на тебе їде потяг, чи будеш ти перед ним стояти? Чи будеш ти йому підставляти підніжку, щоб вивести з рівноваги? Мабуть, краще буде відійти в сторону і перевести залізничну стрілку, щоб потяг поїхав в потрібному тобі керунку.
---
Деколи на тебе нападають, деколи навіть хочуть тобі зашкодити. Але уяви собі, що ти – батько, а нападник – твій син чи дочка. Коли твій син біжить на тебе з ножем, чи будеш ти одразу його вбивати? Калічити? Якось шкодити по-іншому? Якщо ти – люблячий батько, то ти просто відбереш у нього ніж, візьмеш під руку, або – за вухо, і проведеш бесіду, намагаючись зрозуміти, чому він це робить. Так і з нападниками.
---
М’якість ззовні рідко асоціюється з твердістю всередині. Твоя енергія – твій стрижень. А твердість ззовні майже завжди показує м’якість всередині. Такий принцип Дао – перетікання енергії з твердого в м’яке, з м’якого у тверде.
---
Повторивши вправу 1 раз, ти лише спробував.
Повторивши вправу 10 разів, ти лише завчив рух.
Повторивши вправу 100 разів, ти вивчив рух.
Повторивши вправу 1000 разів, ти навчився.
Повторивши вправу 10 000 разів, ти її зрозумів.
-----
Довгого і багатого на події вам Шляху! Розвивайтеся і прагніть!
Рівно 15 років і 1 день тому назад я вперше попав на заняття з Айкідо Йосінкан у Львові. Це було свідоме рішення, не випадковість і не варіант «а зайду, подивлюся». Я прийшов і почав займатися. Точніше, прийшов я, а одне тренування переді мною прийшов Павло Грінько, з яким ми довгий час стояли в парі і здавали іспити на кю (учнівські пояси). І ми прийшли тоді до Ольги Козловської, яка за нас жорстко взялася і ми тричі в тиждень по 2.5 год інтенсивно займалися на Сихові, у 84 школі.
Для розуміння мого вибору, мабуть, достатньо буде згадати Стівена Сігала, який був популярний в 90-і роки, доки не почав викладати свого бачення з айкідо, яке не зовсім вже було айкідо))))
Але не тільки Сігала, мабуть, можна згадати, але й усіх тих, хто викладав внутрішні стилі бойових мистецтв: тайцзицюань у виконанні Джета Лі і Боло Яна, багуачжан та сінь-і цюань, дім-мак і всяке таке інше, чого я надивився у 80-х. Але на вибір саме айкідо повпливало те, що сама суть айкідо – це шлях об’єднання енергії. Почавши інтенсивно у 2003 році займатися езотеричними практиками, і зважаючи на резонанс щодо об’єднання енергій, саме айкідо – і саме йосінкан – дало мені поштовх подальшого особистісного розвитку. Для тих, хто знає про хейхо – саме з айкідо я вперше взяв цю вправу, яка в свою чергу прийшла з сінтоїзму, і потім знайшов її у більшості духовних напрямків, після чого – це одна з улюблених і найпростіших вправ, в той же час – найенергетичніших вправ Шляху.
За 15 років занять, я радий, я дуже радий, я просто наповнювався тим, що мені траплялися нагоди тренуватися з видатними майстрами бойових мистецтв (більш-менш календарний перелік), і не тільки айкідо йосінкан):
Кійоюкі Терада, 10 дан Айкідо Йосінкан, прямий учень Моріхеї Уесіби, засновника Айкідо, та Ґодзо Сіоди, засновника Айкідо Йосінкан
Масадзумі Мацуо, 8 дан Айкідо Йосінкан, учень Кійоюкі Теради сенсея
Цізуко Мацуо, 5 дан Айкідо Йосінкан
Кевін Блок, 8 дан Айкідо Йосінкан, учень Ґодзо Сіоди, засновника Айкідо Йосінкан
Тосісіро Обата, засновник Сінкендо, актор, який грав Тецу у перших двох фільмах про Нінзя-Черепашок і Руйнівнику з Сільвестром Сталоне.
Девід Рубенс, 6 дан Айкідо Йосінкан, учень Ґодзо Сіоди, засновника Айкідо Йосінкан
Кендзі Накадзава, 5 дан дан Айкідо Йосінкан, засновник напрямку Айкісамбо
Цунео Андо, 8 дан Айкідо Йосінкан, учень Ґодзо Сіоди
Роберт Мастерд, 8 дан Айкідо Йосінкан, учень Ґодзо Сіоди
Рік Мерсер, 5 дан Айкідо Йосінкан
Кен Робсон, 7 дан Айкідо Сюдокан
Мальколм Крофорд, 7 дан Айкідо Йосінкан, учень Ґодзо Сіоди
Джо Тамбу, 8 дан Айкідо Йосінкан, учень Ґодзо Сіоди
Чень Юй, майстер Тайцзицюань школи Чень в 19 поколінні
Ясухіса Сіода, 8 дан Айкідо Йосінкан, син і учень Ґодзо Сіоди
Простий перелік майстрів не здатен перелічити усього того, що передають майстри, і чого можна навчитися наживо. І цей Шлях, який триває усього 15 років, підтримує і дає мені можливість застосовувати усі принципи бойових мистецтв у житті. Ось декілька з них.
----
Якщо на тебе їде потяг, чи будеш ти перед ним стояти? Чи будеш ти йому підставляти підніжку, щоб вивести з рівноваги? Мабуть, краще буде відійти в сторону і перевести залізничну стрілку, щоб потяг поїхав в потрібному тобі керунку.
---
Деколи на тебе нападають, деколи навіть хочуть тобі зашкодити. Але уяви собі, що ти – батько, а нападник – твій син чи дочка. Коли твій син біжить на тебе з ножем, чи будеш ти одразу його вбивати? Калічити? Якось шкодити по-іншому? Якщо ти – люблячий батько, то ти просто відбереш у нього ніж, візьмеш під руку, або – за вухо, і проведеш бесіду, намагаючись зрозуміти, чому він це робить. Так і з нападниками.
---
М’якість ззовні рідко асоціюється з твердістю всередині. Твоя енергія – твій стрижень. А твердість ззовні майже завжди показує м’якість всередині. Такий принцип Дао – перетікання енергії з твердого в м’яке, з м’якого у тверде.
---
Повторивши вправу 1 раз, ти лише спробував.
Повторивши вправу 10 разів, ти лише завчив рух.
Повторивши вправу 100 разів, ти вивчив рух.
Повторивши вправу 1000 разів, ти навчився.
Повторивши вправу 10 000 разів, ти її зрозумів.
-----
Довгого і багатого на події вам Шляху! Розвивайтеся і прагніть!
