Facebook

Oleksandr Korytskyy
Oleksandr Korytskyy2018/08/15 @ 15:15
Додатково до тренінгу "Як навчитися подорожувати самому"
••••••••••••••••••••••••••••••••••

Одна з найнеобхідніших речей, які потрібно будь-якому мандрівнику - це аппки. Простіше і по-людськи - програми на телефон. Ось вам три категорії і декілька варіантів на них програмок, які дуже полегшують життя в дорозі.

•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Категорія 1. Мапи.
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Дві моїх улюблених мапи, які можна користувати усюди з великою легкістю і задоволенням.

Програма 1. GOOGLE MAPS. Загалом навіть нема аналогів, які б справлялися так само, як гугломапи. Але!!! Google Maps має можливість вибирати регіон, який потрібно і звантажувати мапи для використання офлайн, якщо під час мандрівки нема інтернету, або не хочеться тратити гроші в роумінгу.
Як це зробити? Зайти на телефоні:
Гугл Мапи -> Налаштування (такий гамбургер - три полоски) -> Offline Maps (мапи/карти офлайн) -> Вибрати свою мапу (Choose you own map) -> і далі оберіть в висвітленому квадратику той район/місто/область/країну, яку потрібно.

Наприклад, мапа Львова офлайн займе 30 МБ, мапа Львівської області ~200 МБ, мапа України не стягнеться - потрібно буде частинами, мапа Чехії/Австрії/Швейцарії - майже повністю стягнеться і теж буде ~200 МБ. Але можна робити декілька таких карт, тому все залежить тільки від місця на телефоні.

Програма 2, ДЛЯ ШОФЕРІВ. MAGIC EARTH. Будучи сам шофером і накатавши більше 30 000 км за останні півроку, нема кращої програми що в Україні, що в Європі, що на Тенеріфе. Програма побудована на OpenStreetMap - аналог і конкурент гуглмап, але призначена саме для шоферів, велосипедистів. Можна і для пішоходів, але не дуже.
Визначною рисою програми є оцінка часу, який проведете в дорозі. Насправді не знаю, який там алгоритм, але програма розраховує з точністю до 5-15 хв маршрути на 1000-1500 км. І якщо каже, що виїхавши зараз, ви доберетеся за 10 год і 30 хв, хоча ви думаєте, що швидше, то забудьте. Ви так і доберетеся, незалежно, як ви тиснете педаль. На коротші відстані можна прискорюватися, тоді відповідно перераховується трішки, але загалом дуже точна.
Додаткові переваги:
+ мапи можна завантажувати по областям і регіонам;
+ камери швидкості включені в загальні мапи;
+ АБСОЛЮТНО БЕЗКОШТОВНА БЕЗ РЕКЛАМ І ВИПРОБНИХ ПЕРІОДІВ
https://www.generalmagic.com/magic-earth
+ працює офлайн для Android і iOS

Аналоги, які я відтестив раніше:
- CoPilot, Here, Sygic, MapFactor, OsmAnd, Galileo, Navitel, NavFree

•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Категорія 2. Облік витрат в подорожах
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Програма 1. RECEIPT NINJA (нінзя по чекам). Дуже крута програмка, яка дозволить легко облікувати витрати, сканувати прямо з чеків за допомогою камери, обирати різні валюти (і прямо в програмі то всьо вивести в одну валюту);
+ додатково можна створити розшарені витрати (якщо вас 2 і кожен вкладається, чи навіть на команду))))) )
- на жаль, пропав з App Store (нема для iOS)

https://play.google.com/store/apps/details?id=com.serene.receiptninja

Програма 2. TRICOUNT. Наразі найкращий варіант для груп, без потреби створювати акаунт чи взагалі реєструватися. Ставиш програмку, і починаєш шарити витрати, хто за кого і коли і скільки заплатив. А воно собі перераховує, хто кому винен і хто повинен наступний скільки заплатити, щоб вирівняти касу.
СУПЕР крута.
+ працює для Android і iOS
https://tricount.com/
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Категорія 3. Красіве планування своєї подорожі.
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
TRAVEFY (https://travefy.com/)
І навіть для туроператорів (но ще не знаю, хто б то з наших користував). Програмка (Android і iOS) і повноційнний веб-сайт, безкоштовний, з пошуком видатних місць і фотографій чи посилань на якісь місця. Дуже зручний, дуже красивий, навіть для власного задоволення.
Бо мене дістали гуглдоки і гуглтаблиці. І всякі інші тимчасові ресурси.
Навіть гуглмапи тобі дадуть тільки маршрут, але не деталі проживання, харчування, вартість відвідування, накидування бюджету поїздки, з проїздом, погодинним плануванням, вартістю входу в музеї...

Ось, наприклад, мій план поїздки по Прибалтиці на цей рік (який поки що не зреалізувався).

https://travefy.com/trip/ggrb2jkxygfk3jqxnjrb2jwxtarw2

•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Приємних і ефективних подорожей на ваших Шляхах!
7    View on Facebook
Oleksandr Korytskyy
Oleksandr Korytskyy2018/08/13 @ 11:11
Що таке емоції? Що таке емоційні стани? Давайте почнемо з емоції самотності.

Самотність дуже часто плутають з одинокістю, відчуженістю, відстороненістю, потребою в інших людях, речах, процесах - все, що належить до проблем з префіксами -голізм (алкоголізм, шопоголізм), -манія (наркоманія, клептоманія).

Одинокість - це емоційний стан, коли людина відчуває пустоту і незаповненість - всередині, назовні, навколо. Власне одинокість змушує людей будь-яким чином заповнювати цю пустоту – алкоголем (алкоголізм), спробами щось вкрасти (клептоманія) і мати це, спробами накупити речей і заповнити ними свій простір (шопоголізм), спробами нюхнути клею і відключитися від цієї реальності (токсикоманія), спробами приглушити одинокість азартом, комп’ютерами, соціальними мережами і ігроманією, спробами “реалізувати” себе в роботі (трудоголізм) чи в кар’єрі (кар’єризм)… спробами "допомогти іншим" - благочинністю, допомогою бідним, які простягують руки на вулицях...

Одинокість - це постійний голод, постійна жага, яка пожирає зсередини і штовхає робити все, аби не залишатися наодинці з собою.

Через одинокість і з одинокості люди пишуть "емоційні" вірші, книжки, знімають фільми і змушують всіх інших вірити, що це нормально - відчувати себе половинчастим, ущербним, уламковим, і намагатися заповнити свій світ іншими половинчастостями, ущербностями і уламковостями.

Тільки це не працює. Неможливо заповнити внутрішній світ чи свій енергетичний простір матеріальними предметами чи уламками. Просто нереально. І так само неможливо заповнити цю незаповненість “відчуттями” прив’язаності до когось чи чогось, відчуттями присвяти чи… Просто неможливо. Це як вовка годувати травою - він все рівно не стане вівцею…

Емоція самотності в енергетичному розумінні - це відсутність потреби отримувати енергію від інших живих об’єктів чи з інших джерел.

Самотність значить, що в тебе все досконало. Ти не відчуваєш до друзів відчуття дружби, батьків не можеш повністю відчувати як рідних людей, і взагалі розумієш, що ти настільки самотній і не маєш ні з ким зв'язку, що для багатьох такий ресурс є фантастичним: голова їде дахом, хочеться тупо зачинитись вдома і постійно плакати, плакати вивільняючись від усієї маніпулятивності світу, а ще складається враження, що вже пройшов рису, після якої назад вже не повернешся. Принаймні всередині ти вже інший і відчуваєш це. А організм, до речі, теж не знає, чи все це погано чи ні, чи може ти собі надумуєш, може сходиш з розуму… - він вже вивільнився від дуалістичності. Просто стан, де ти розумієш, що ти один-однісінький в будь-який момент часу і все тут. І більше нікого нема. І тобі більше ніхто не допоможе. І в тебе відсутня в цьому потреба. Ти - будда. Ти - Будда. В тебе відсутні очікування від інших, потреба в інших, потреба в підтримці інших.

Будучи самотнім-самотнім, ти стаєш воїном в Кастанєдівському розумінні, отримуєш розуміння, що все, що навколо відбувається - відбувається з того, що люди страждають одинокістю, але мало хто хоче це визнавати. Тому і намагаються за будь-яку ціну маніпулювати іншими за допомогою нав’язаних станів “родинності”, “дружби”, “кохання”, “модності”, “потрібності” і ще багато-багато чого...

Самотність вивільняє від будь-яких прив’язок до навколишнього і переводить будь-які стосунки (не тільки особисті, але й з простором) в категорію безманіпулятивних, радше партнерських, беззастережних, безумовних, дво- і багатосторонніх, і навіть багатопросторових.

Коли ти самотній, то ти починаєш відчувати партнера так, як ніколи ніхто нікого не відчував - як повноцінну особистість, як цілісну особистість. Будучи самотнім, ти можеш бути окремим Всесвітом, але поєднучи власний Всесвіт з Всесвітом іншої людини, ти створюєш нову якість, додаєш новий вимір, створюєш Мультисвіт. Два ваших Всесвіти перетворюються в один Мультисвіт. А коли ти одинокий, то ти навіть не Всесвіт і навіть не простір і навіть не площина - ти лише точка.

Самотність вивільняє і спростовує велику кількість сучасних систем, побудованих на проблемах одинокості, де ви завжди маєте проблеми з батьками, суспільством, стосунками, собою... Самотність робить ці системи і напрямки "роботи з людиною" просто непотрібними.

Самотність - це ресурс, якого не відібрати за жодних обставин, якого не може відібрати ніхто, і ніхто і ніщо не зможе тебе вибити з цього ресурсу. Ніхто не зможе тобою проманіпулювати без твоєї на то згоди, ніхто не зможе тебе промотивувати, бо тобі не потрібні мотивації - ти завжди знаєш, що ти можеш все, що тобі потрібно, можеш реалізувати за рахунок свого ресурсу - своєї самотності. Хай це буде довше, можливо, складніше, але ти можеш все. Навіть зрозуміти, що не все тобі потрібно. В самотності ти можеш позбуватися зайвого. Ти стаєш досконало ефективним - жодного жалю чи самобичування, жодної потреби в смертних гріхах і навіть просто гріхах, не смертних.

Ти - джерело енергії і його споживач. Ти - воїн. Ти - самотній у Всесвіті.

Ти - це Всесвіт. Практикуй самотність.
Oleksandr Korytskyy
Oleksandr Korytskyy читає Funky business : talent makes capital dance.2018/08/10 @ 14:22
Думав, що б такого цікавого вам в життя додати. З'явилося декілька варіантів, які вже найближчим часом опублікую. А на п'ятницю, в догонку за тренінгом "Капітал як енергія", підбір цитат з однієї дуже чудової книги (переклад цитат - власний):

••••••••••••••••••••••••••••••••••••

К’єлль Нордстрьом та ‎Йонас Рідерстралє “Веселий бізнес: талант змушує танцювати капітал” (також відомої як “Бізнес в стилі Фанк”).

••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Змінюйтеся, тоді змінюйтеся знову. Ми стоїмо у світі хаосу і справжньої невизначеності. Нові реалії дуже точно описані Кентом Фостером з GTE: “Продукти, які все ще створюються, постачаються на ринок, який все ще формується, за допомогою технологій, які міняються щодня”.

••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Світ не сповільниться, щоб ви встигли зрозуміти, що відбувається, або встигли зробити знімок. В такому світі єдине, чому ми можемо довіряти, є те, що певне стає непевним, а неймовірне стає імовірним. Майбутнє неможливо передбачити – його потрібно створювати. Або ви спостерігаєте, як все відбувається, або ви робите це реальністю.

••••••••••••••••••••••••••••••••••••

ІТ-ґуру Кевін Келлі сказав: “Добробут випливає напряму з інновації… не оптимізації… добробут не отримується від вдосконалення відомого”.

Під інновацією ми не маємо на увазі окремий підрозділ з старанно відділеної групи ботаніків. Ми маємо на увазі повну інновацію – спосіб мислення, який стосується всіх у компанії, всього, всюди – і так безперестанку. Він перетворює компанію в фабрику ідей і мрій, що конкурує на основі уяви, натхнення, неординарності та ініціативності.

••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Дехто називає наш світ суспільством знань, а дехто – суспільством мозку. Єдина певна річ – критичні навички та відповіді майбутнього будуть вже не такі, як сьогодні. Проте важливішим може бути факт, що змінюються відповідні питання. Парадоксально, але здатність забувати – розівчовування – стає головною цінністю в діловому світ, що змінюється з швидкістю світла.

••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Слово “конкуренція” походить з латинської і буквально означає “шукати разом” або “обирати біг в цій самій гонці”. Але у вік надлишковості доріжки достатньо залюднені, інші люди постійно наступають тобі на п’яти, штовхаючи та штрикаючи ліктями, намагаючись дістатися до клієнтів першими. Тому, дещо парадоксально, єдина (не)розумна річ – не конкурувати. Як тільки ми розпочинаємо бігти разом з усіма, переслідуючи нашу ринкову долю, долю ознайомленості або будь-яку іншу долю, Ми ризикуємо опинитися в натовпі – невидимі для клієнтів. Коли ми приймаємо участь в тій самій гонці за найкращими талантами, як і усі інші, людям стає важко розрізнювати.
Брудна маленька таємниця ринкового капіталізму в усіх його формах – це те, що успішні компанії стали такими завдяки вбитому духові вільного підприємництва. Всі ці компанії стали успішними у створенні монополії, принаймні на якийсь короткий час. Конкурентоспроможність створюється через уникання конкуренції. Успіх формується від того, що ви інші. А потім знову готові змінюватись.

••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Багато людей сказало б, що якщо ви думаєте, що можете це зробити з 100 людей, а використовуєте 500, то мабуть ви троха глупі. Щоб захиститися, ми замикаємося в певній логіці. Щоб здійснювати справжні зміни, нам потрібно повторно обдумати наші базові припущення та звільнитися від логіки минулого. Нам потрібно те, що Конусуке Мацусіта називав “Тораваренай сунао-на кокоро” – розум, який не застряє.

••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Подумайте про Progressive. Подумайте про Dell. Подумайте про IKEA. Подумайте про Chevrolet Suburban. Подумайте про Stokke. Подумайте про Starbucks. І подумайте про Legshow. Перспективні можливості існують усюди. Бізнес - це не ядерна фізика. В основному все зводиться до заробляння грошей. Але це необов’язково та причина, заради якої засновують успішні компанії. Згадайте Діснея та Форда, які, відповідно, хотіли зробити людей щасливими та демократизувати автомобіль. Для них гроші були лише позитивним результатом набагато більшої мети. Або, як сказав відомий австрійський психіатр Віктор Франкль: “Успіх, як і радість, не повинна бути ціллю, він повинен слідувати… як неочікуваний побічний ефект особистої присвяти людини шляху, набагато більшому за людину”.
Oleksandr Korytskyy
Oleksandr Korytskyy з Michael Danyshchuk та Liubov Styk.2018/08/09 @ 20:01
Цей тиждень для мене виявився достатньо насиченим:
- 16 годин проведених тренінгів у Львові і Коломиї з біля 40 учасниками
- шоу-бізнес-пропрацьовка на 18 годин з Фото Відеозйомка (Serg Korickiy) (https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1863809167016996)
- біля 1000 км за кермом

Щиро дякую Галочка Кулик - саме в Agata - Крамниця Прикрас і Мінералів я отримав натхнення на бізнес-курс "Капітал як енергія".

Дякую Майстерня Лева - Практика Публічних Виступів і особисто Андрій Степура за надане комфортно-езотеричне приміщення для проведення тренінгів у Львові.

Дякую в Коломиї шальоній Liubov Styk і Креативній спільноті "Я МОЖУ" (https://www.facebook.com/groups/199930044058714/) за натхнення і заклик до дії і до Коломиї.

Дякую за організацію і надане приміщення Space UP - ідеальний простір для проведення будь-яких подій!!!

Якщо вам сподобалося тренуватися зі мною - пишіть відгуки.

Ось маленький відгук з Коломиї:
https://www.facebook.com/SpaceUpKolomyia/posts/1889542421351188

Фото від UranuS studio
Oleksandr Korytskyy
Oleksandr Korytskyy2018/08/01 @ 14:59
Позитивне мовлення – позбувайтеся заперечних часток

••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Є такий розділ езотерики – позитивне мислення. Одним з підрозділів цього розділу є позитивне мовлення. Першим кроком до позитивного мовлення є позбування заперечних часток в розмові (та й на письмі теж).

••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Для тих, хто кому важко зрозуміти різницю між мовою і мовленням – гляньте тлумачний словник української мови, можна онлайн:
- мова: http://sum.in.ua/s/mova
- мовлення: http://sum.in.ua/s/movlennja

Для дуже лінивих – коротко:
- мова – це набір звуків для взаємодії зі світом
- мовлення – процес використання набору звуків для взаємодії зі світом
- спілкування – передача інформації від однієї людини до іншої.
- розмова – процес обміну інформацією між учасниками

То чому важливе позитивне мовлення?

В першу чергу тому, що на негативне мовлення ми витрачаємо величезні кількості енергії. І хоча енергія – річ легко відновлювана (принаймні в контексті Шляху в Безодню), відновлювати енергію, щоб її безрезультатно витрачати – це парадокс і закільцьовування самого себе у вічну сансару.

А тепер до прикладів.

Позбування заперечних часток.

1. Не – слово, сприйняття якого оминається підсвідомістю.
Як ми говоримо: не хочу, не буду, не треба, не маю, непотрібно, не зроблю, не можу.
Що сприймає наша свідомість і куди спрямовує нашу енергетику: хочу, буду, треба, маю, потрібно, зроблю, можу.

2. Проти – слово, яке перетворює будь-яку дію на боротьбу.
Як ми говоримо: проти хвороби, проти ваги.
Що сприймає наша свідомість і куди спрямовує нашу енергетику: для хвороби, для ваги.

Спробуйте поспостерігати за своїм мовленням і відловити ці частки. Можете свої приклади писати в коментарях. Якщо думаєте, що у вас вони відсутні – попросіть близьких або друзів давати вам ляща кожного разу, коли вживаєте частку “не” чи “проти”.

Щоб бути практичнішим, розкажу про деталі.

Наприклад, коли кажеш «я не маю часу на це» – це підтвердження того, що ти насправді кажеш «я маю час на це», що всі і сприймають, і навіть ти сам. А пізніше і ти, і всі дивуються, чому зроблено нуль цілих нуль десятих роботи. Бо ти казав “не маю часу”, а всі інші сприйняли “маю часу”.
Те саме і з “я не можу це зробити” – воно сприймається що “я можу це зробити”.

А що робити? Що робити? Як замінити? Як позбутися?
Одна з альтернатив заміни заперечних часток – слово «відсутній».

Наприклад, замість сказати «я не хочу цього робити» можна сказати «у мене відсутнє бажання це робити», «я не маю часу на це» – «у мене відсутній час на це».

Коли вживаєте слово “проти” – то це теж для вас виливається у боротьбу проти своїх же переконань.
Задумайтеся: “Дайте мені ліки проти хвороби” – а лікар і ваша енергетика сприймає команду у вигляді “Дайте мені ліки для хвороби”, і тут починається… Ще гірша хвороба, ще сильніші ознаки… І ще більше “ліків проти хвороби”… Знову сансара затягує…
Так само вживаєте і “Ліки/пігулки/вправи проти ваги”. І все закінчується тим, що у вас вага тільки збільшується і збільшується. Або принаймні залишається такою самою. А що вас зупиняє від того, щоб сказати “Я займаюся для красивої фігури”? Спробуйте проговорити такі фрази вголос для себе. Або ті, які знайдете у своєму мовленні. Або ті, які знайдуть вам ваші друзі і близькі.
А поки що ще декілька варіантів зміни мовлення та спрямування в позитив.

Ти не зрозумів – Я уточню свою думку
Не хвилюйся – покладись на мене, довірся мені
Не забудь – пам’ятай
Нема проблем – 1. Без проблем. 2. Домовилися.
Я не знаю (не в курсі) – Я уточню.

Якщо маєте приклади власних заперечних часток і як їх корегувати – пишіть в коментарях.

А поки що – вдосконалюйтеся і розвивайтеся. Набирайтеся енергії.

P.S.: спробуйте ще раз прочитати текст і знайти в ньому заперечні частки у моєму мовленні (за виключенням прикладів). Хто знайде – тому пундик.
Oleksandr Korytskyy
Oleksandr Korytskyy додає 4 нові світлини — дивиться фільми.2018/07/26 @ 11:11
/// Підбірка для тих, кому далеко за 18. Не тому, що там якась порнуха чи насильство (бляха, я в дитинстві з братом стільки бойовиків і жахів передивилися, що відповідно до нових правил ми, мабуть, взагалі травмовані-перетравмовані Чаком Норісом, Арнольдом Шварценегером, Брюсом Лі, Джекі Чаном, Лоренцо Ламасом, Стівеном Сіґелом (він же Стефко Чайка)), а тому, що концепти фільмів складні для тих, кому до 18. Хоча для тих, хто молодий знавець-збоченець (цікавиться пост-модерном і іншим хоррором) – гра акторів в цих фільмах просто неперевершена.///

Отже, трійко складних фільмів, але задоволення від яких – на межі/за межею турецьких серіальчиків.

••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Венера в хутрі (Venus In Fur, La Venus à la fourrure), 2013, режисера Романа Поланського (Поляньського чи ще як його транслітерують - Roman Polański).
••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Твори львів’янина Леопольда фон Захер-Мазоха є у мене в переліку до прочитання, дещо я навіть захоплено прочитав (Жіночі образки з Галичини – неймовірна словесність), але власне до самої “Венери в хутрі” ще не добрався.

Але добрався до фільму. Étourdissant! Magnifique! Це просто неймовірна авторська екранізація, хоча і усього з двома акторами, яких я до того і не дуже десь дивився чи приглядався до них: Еммануель Сеньє і Матьє Амальрік.

Цей фільм – це крещендо від початку і аж до фіналу. Це божевільно прекрасне нанизування тексту і сюжету перлина за перлиною. Це фільм, після якого – що рідко буває – хочеться почитати твір, який надихнув до цього.

Крім усіх цих епітетів і компліментів, це фільм і про інше – про бажання підкорятися, про внутрішню силу і внутрішню слабкість, про те, яка тонка грань між жінкою і чоловіком, і про те, як легко втратити цю грань.

І хоча на IMDB всього 7.2/10 проти 7,6/10 першого «Гарі Потера»…

••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Секретарка (Secretary Movie), 2002, режисера Стівена Шайнберга
••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Не можу не додати переклад чудового постера до цього фільму - "Секретарка. Оригінальний містер Грей" (а не то гівно що останніх три по 50).

Двоє акторів, які грають головні ролі, уже були мені знайомі. Акторка Меггі Джиленгол, котра для мене асоціюється з “Донні Дарко”, і актор Джеймc Спейдер – як головний доктор в “Зоряних воротах”.

Про що фільм? Знову ж таки, йому пізніше дали рейтинг “після 17”. І знову ж таки там нема порно чи навіть еротики. Але там є прагнення реалізувати свої бажання, в першу чергу сексуальні. “Нормальні” психологи називають такі бажання перверзивними – або відхиленнями, але, зрештою, відхиленнями від чого? Від асексуальності чи совєцького еталону “без сексу”? Фільм штовхає на роздуми про те, де вона – межа нашої сексуальності? Де те, що ми хочемо, може реалізуватися? Чому ми взагалі собі затискаємо внутрішній світ через “нормальність” інших?

Як “Пепсі” чи жуйки “Турбо” для “радянської” людини, які сприймали останні як фейерверк інакшості, недоступної для простих смертних, цей фільм - свято для тих, кому нав’язали чи нав'язують, що садизм і мазохізм – це лише брутальне застосування фізичної сили до інших, побиття інших чи бажання бути побитим, бажання, щоб тобі спричиняли біль, так, як в кримінальних хроніках чи інших засобах масової дезинформації.

В “Секретарці” садизм і мазохізм повертається до власне первинних значень, до різновиду сексуальних схильностей, як писали про Леопольда фон Захер-Мазоха і маркіза де Сада – до здатності отримувати задоволення через підкорювання і панування. І до вірності. І до сімейного благополуччя, щастя і розуміння.

••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
Блондинка на всю голову (I Feel Pretty), 2018, неважливо якого режисера і неважливо з якими акторами, бо IMDB 5.1/10
••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Для любителів і старшого покоління знайомою буде хіба Наомі Кемпбел (Naomi Campbell)

Якщо попередні два фільми завантажать думками, роздумами, почнуть розширювати ваші межі, то подивіться “Блондинку на всю голову”. Я в черговий раз не знаю, що має переклад до оригіналу, я б швидше переклав “Я – красотулька”, але нічого з тим не поробиш.

Фільм легкий і комедійний, але велика частина фільму про те, як дурноваті дибілувати самонепам’ятаючі люди, з якими ніхто не хоче зв’язуватися, бо беспалєзно і не докажеш і не розкажеш, врешті міняють світ на свою користь. “Тому маємо, що маємо”, - як казав наш перший президент Кравчук.

Хоча, дивлячись на якусь іншу частину фільму, він може здатися дуже мотиваційним. Особливо під гаслом "Ми можемо все, і навіть втілювати божевільні мрії. Особливо, якщо пару разів вдаримося головою."

••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••

Розважайтеся на вихідних і на тижні))))