І знову буря буде в храмі
Ламати все, що зашкарубло,
Приходить час сказати ламі,
Що спати хватить…
І воля жалом буде рвати
Погану карму на друзки
Усіх життів, що були вчора,
І потім легко викидати.
Стихії: вітер, дощ і хмари –
Кружляють все, що недолуге,
У свідки закликаючи Стожари
Й не терплячи над душами наруги,
І доля Блазнем вже побула,
Піднялась сходами на Вежу в парку,
Готує Зірку, Відьму, й Дурґу
З котом вписати в арку.
