Я багато читаю (принаймні намагаюся), і для себе виокремив декілька категорій книг, з яких 2 основних і декілька додаткових.
Категорія 1️⃣. Книги, які читаєш, хочеться перечитувати
…і з них важко виділити якісь фрази, тому що книга загалом має понадтекстову думку, яка з’являється лише після повного прочитання твору. Люблю такі книги, їх не так вже і багато, але це – шедеври.
Так пише Мілорад Павич, Васілій Звягінцев, Гарі Гарісон, Роберт Аспрін, Роберт Хайнлайн, Патрік Зюскінд…
Категорія 2️⃣. Книги-набори фраз.
Такі книги я читаю з олівцем, стилусом, і іншими засобами підкреслення тих фраз, які резонують. На жаль, такі книги у своїй переважній більшості загального смислу взагалі не мають. Це просто набір фраз. Але, мабуть, я знаю два твори, які з категорії 1️⃣, але я їх розбираю, як категорію 2️⃣: Фрідріх Ніцше “Так казав Заратустра” і “Євангеліє від Томи”.
До чистої категорії 2️⃣ можна віднести “Книгу Проповідника” (Книгу Еклезіаста), Сенеку з його “Моральними листами до Луцілія”, Дао Де Цзин, Ларошфуко…
Категорія 3️⃣. Одноразові книги і одноразові автори.
Ця категорія непогана, але одноразова)))))
Сюди я відношу ті книги, які цікаво почитати разок, типу як сходити в IMAX чи 4D – самі спецефекти, але жодного сюжету фільму – і такі книги забуваються за пару тижнів, місяць, якийсь час. Навіть не хочеться їх ні купувати, ні перечитувати.
Сюди – Пєлєвін, Стівен Хокінг, К’єлль Нордстрьом та Йонас Рідерстралє (їхній “Бізнес в стилі фанк” і таке ж), Сергій Лук’яненко…
Категорія 4️⃣. Лайно без думок і цитат, або еклектичний текст, згенерований пошуковиком, при спробі навчитися варити каву онлайн
Ця категорія містить якось дуже багато…
Ден Браун, Джоан Ролінг, Пауло Коельо, Джордж Мартін (так, той, який написав “Гру престолів”), Роберт Кійосакі…
Цю категорію 4️⃣ я не читаю.
Категорія 5️⃣. Все решта
Макс Фрай, Ґреґорі Девід Робертс (той, що “Шантарам”), Достоєвський, Толстой, Шевченко, мабуть, вся спеціалізована література, яка на чомусь спеціалізується…
Час від часу звертаюся до цієї категорії.
А що читаєш ти?
