Щоб було чим на тижні зайнятися – сьогодні про три пункти, які я згадував раніше, і які хочу об’єднати.
👉 Паразити
👉 Весна, Літо, Осінь, Зима і Знову Весна
👉 Пори року
Думаю, що мало хто ще не чув, але варто послухати і слухати Антоніо Вівальді і його твір “Пори року”. Зачаровує, заворожує, розкриває і надихає. В ютубчику можна найти різне виконання:
https://www.youtube.com/results?search_query=four+seasons
Ще гримить слава корейського фільму “Паразити“. Але, на мою думку, лише тому, що нормальний трешняк можуть ставити лише корейці.
І продовжуючи тему попереднього поста про пори року, хочу розказати, а для тих, хто знає – нагадати, про чудового корейського режисера Кім Кі Дука (김기덕).
Вперше я з його творчістю познайомився ще десь в 2004-2006 роках.
Весна, Літо, Осінь, Зима… І знову Весна
Перший його фільм, який мене зачарував – “Весна, Літо, Осінь, Зима… І знову Весна” (2003 року).
Це чудовий, здебільшого дзенський фільм, про пори року, про пори свідомості, про пори зростання.
І хоча він оманливо простий по дзенськи, залишковий ефект (не знаю чому, але я люблю фільми, які змушують їх подивитися ще декілька разів) надзвичайний:
ТИ ПОЧИНАЄШ ДУМАТИ!
Уявляєте, яке западло? Не просто подивитися фільм і забути складне прізвище режисера і про що фільм, а ПОЧАТИ ДУМАТИ.
Час
Другим фільмом, який я знайшов і подивився від Кім Кі Дука був “Час“.
“Час”, на відміну від “Пір року” показував страхи стосунків між людьми. Причому в такому світлі, що ти прозріваєш, навіщо люди таке роблять взагалі.
Основне запитання: “Що в собі змінити, щоб все було добре з партнером”…
Самаритянка
І, на остаток, додайте до цього переліку ще “Самаритянку“.
Тут вже сюжет не буду розкривати, хіба загалом скажу, що це ще не всі фільми, які варто подивитися від Кім Кі Дука.
Спробуйте ще “Металеву 3” (3-Iron) – про життя байкера, який чомусь назвали в перекладі “Порожнім будинком”. І ще достатньо багато фільмів.
===================
А загалом, дуже шкода, що такі фільми, як в Кім Кі Дука, не так для нас відомі. Можливо, Планета Кіно або Multiplex зробить ретроспективу? Це було б чудовим зануренням в корейський кінематограф.
Думайте, живіть, спостерігайте, медитуйте.
Весною, літом, осінню, зимою… І знову весною.
