Фрідріх Ніцше. Антихрист[янин]

Духовно обдаровані, як найсильніші, знаходять своє щастя там, де інші знайшли б свою загибель, – у лабіринті, у жорсткості до себе й інших, у пошуках; їх радість – це само-підкорення; аскетизм стає їхньою природою, потребою, інстинктом. Важке завдання вважають вони привілеєм; гратися з тягарями, які можуть розчавити інших, – це їх відпочинок… Знання для них є формою подвижництва. – Такий рід людей найбільше гідний шани – при цьому, не виключено, вони веселі, привітні люди…