Перегляньмо ситуацію, в якій сталося заклинення, ступор. Уявімо, що це не найгірший із можливих станів, а навпаки – найкраща ситуація. Адже дзен-буддисти докладають чимало зусиль, щоби досягти подібного стану через коани, глибоке дихання, тривале сидіння тощо. Свідомість очищується, у тебе виникає «порожньо-гнучкий» стан, подібний до «мислення початківця». Ти в авангарді поїзда знання, на колії самої дійсності. І для розмаїття уяви, що не слід лякатися цього моменту, а навпаки, його треба плекати. Та коли твій розум насправді заклинило, то, можливо, це ліпше за закипання мозку.
Спершу рішення проблеми здається незначним, на віть хибним, та завдяки заклиненню з’являється можливість розгледіти його істинну цінність. Незначним чи хибним воно видавалося тільки тому, що таким його робило твоє попереднє ставлення, яке і призвело до заклинення.
A зараз врахуй той факт, що як би ти не намагався зберегти такий стан, із часом обов’язково розклинить. Твій розум природнім шляхом знайде рішення. Хіба тільки ти не справжній мастак у заклиненні, тоді це діагноз. I не варто боятися заклинення. Бо що довше ти перебуваєш у цьому стані, то чіткіше видно Якість-реальність, яка обов’язково виведе зі стану заклинення. Насправді до заклинення тебе спонукало уникання заклинення біганина по вагонах потягу знання у пошуках рішення, яке знайдеться просто перед самим потягом.
Не варто уникати стану заклинення. Це психічне підґрунтя до будь-якого істинного розуміння. Сліпо прийняти заклинення значить отримати ключ до розуміння якості у механічній праці, та й у будь-якій справі. Це усвідомлення якості, що його відкриває заклинення, плекає механіків-самоучок, талановитіших за науковців із вищою освітою, які знають усе, однак нездалі у нештатних ситуаціях.
