Ситуаційне лідерство (з курсу Олександра Корицького)
Перша модель ситуаційного лідерства була представлена у книзі "Теорія життєвого циклу лідерства" Пола Герсі та Кена Бланчарда у 1969 році (Paul Hersey and Ken Blanchard, "Life Cycle Theory of Leadership"). В середині 1970х модель перейменували у "Ситуаційне лідерство".
У 1980 роках автори розійшлися:
- Герсі продовжував з Моделлю ситуаційного лідерства (Situational Leadership Model)
- Бланчард розробив Другу модель ситуаційного лідерства (SLII® - Situational Leadership II), на яку найчастіше посилаються в корпоративних тренінгах
Ситуаційне лідерство покликане змінити підхід з Боса-Наглядача на Лідера-Управителя. Такий підхід можна використовувати не лише "Менеджерам за посадою", але й у будь-яких стосунках, як організаційних (керівник до підлеглого, керівник до керівника, і т.і.), так операційних (коли виникає потреба взяти на себе ініціативу, або скинути з себе ініціативу і відповідальність).
І не тільки в робочих, але і в групі по інтересам, та й зрештою і в парі (про таке застосування я, звичайно ж, не розповідав на курсі).
Теорія ситуаційного лідерства ділить людей на 2 типи:
- лідерів
- послідовників
Лідери діляться на чотири типи:
- S1: жорстке/чітке керівництво/надання вказівок. Керівник надає конкретні вказівки та ретельно контролює виконання завдань.
- S2: коучинг/продавання, коли присутній високий рівень директивності/надання вказівок, і високий рівень підтримки. Керівник пояснює прийняті рішення та надає можливість отримати роз’яснення. Питає/коучить “Якщо б ти знав, як то робити? А де б ти взяв інфу? А як би ти то зробив?”. Продає: “Зробиш оце - і нам дадуть бонус, тобі дадуть краще завдання, ми отримаємо вихідні”.
- S3: підтримка/участь, коли низький рівень директивності/надання вказівок, високий рівень підтримки. Керівник ділиться ідеями та сприяє процесу прийняття рішень. “Хочеш це зробити? - Пішов-пішов-пішов. “Що від мене потрібно, щоб ти це зробив чи щоб я полегшив тобі задачу?” - взяв до уваги.
- S4: делегування. Низький рівень директивності/надання вказівок, низький рівень підтримки. Керівник передає відповідальність за прийняття рішень та їх виконання, отримуючи зазвичай лише результати. "Ось тобі задача. У нас є дедлайн, у нас є потреба, у нас виставка, і так далі. Зробиш?"
Послідовники діляться на такі ж чотири типи:
- D1: «Новачок з ентузіазмом». Для їх ефективної роботи потрібен тип лідерства S1. Це інтерни, практиканти, повні новачки, у яких рівень бажання працювати зашкалює, бо їм поки що цікаво.
- D2: «Розчарований учень». Для їх ефективної роботи потрібен тип лідерства S2. У них часом получається, часом не получається, часом входить, часом виходить, і часто не виходить. Часто такі люди на кривій Данінга-Крюгера.
- D3: «Здібний, але обережний виконавець». Для їх ефективної роботи потрібен тип лідерства S3. Такі люди роблять, але не більше, ніж треба. Роблять, але так, щоб не насварили. Роблять, але не беруть на себе багато.
- D4: «Самостійний досягач». Для їх ефективної роботи потрібен тип лідерства S4. Така людина самоорганізована, сама візьметься чи знайде задачу, сама організує процес, сама все зробить.
Ситуаційне лідерство має однією з основних цілей позбутися двох помилок:
- мікроменеджмента, при якому керівник надмірно контролює та втручається в роботу своїх підлеглих, зважаючи на кожну дрібницю, усюди розказуючи про свою думку, свій досвід і своє бачення, замість того щоб орієнтуватися на кінцевий результат. Мікроменеджери зазвичай кажуть "Я краще сам зроблю", питають "Мам, ну що там?" щохвилини, кажуть "Чого як слимак волочишся? Я б вже сам зробив, якби міг", бояться делегувати і довіряти.
- самоусунення, коли керівник, навпаки, не надає достатньо керівництва, підтримки, контролю та зворотного зв'язку своїм підлеглим. Щоб гівно по річці не плило самотьоком, його має хтось підпихати. Самоусунені менеджери, зазвичай "візіонери", відмовляються занурюватися в операційну роль від слова взагалі і категорично відмовляються приймати рішення.
Мікроменеджери - це люди з активною або домінантною першою чакрою (Муладгара), які не знають, що таке керувати з делегуванням, думають (переносять на інших), що всі тупі і нічого не вміють, а якщо вміють, то не так, як треба, тому кажуть весь час. В термінах моделі це застосування типу S1 до типу D4.
Самоусуванці, "візіонери" - це люди з активною або домінантною дев'ятою чакрою (Сагасрара), які зазвичай зроблять якийсь вкид, а потім нервуються, що ніхто не може реалізувати їх "бачення", "ніхто не розуміє їх інновацій", а все тому, що вони, крім як перднути в муку, більше нічим не займаються, а часто і не вміють ту муку просіяти і перетворити на тісто. В термінах моделі це застосування типу S4 до типу D1.
#життяякмагія #ситуаційнелідерство #лідерство #менеджмент