Моя перша подорож

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Вирішив згадати свою першу мандрівку за кордон.
 
Це було ще в кінці 90х.
В той час Білорусь не вважалася закордоном, тому шкільну поїздку в Брест не рахую)))))
 
Після початку 80х (1980-1985), коли поляки масово їздили і скуплялися в Україну (чи тоді ще в УРСР/СРСР), настав час Перестройки, Горбачьова, і вже принаймні українці почали масово возити все в Польщу продавати щось і закуплятися чимось. Так і жили.
 
Моя мама вирішила спробувати і собі щастя на цьому поприщі (а скажіть, чиї батьки в той час не викручувалися?), і з’їздити щось продати в ближні польські станції.
 
Але, зважаючи, що у нас в той час ще живі були родичі в Ґлівіце, неподалік Кракова-Катовіце, то вирішили заодно і до них з’їздити.
 
Зараз, коли в інтернеті проскакують фотографії потягів, де люди лізуть через вікна потягів, кидають речі в вікна, деруться, щоб залізти в той потяг, всі думають, що таке можливе лише в Азії, густонаселених районах, або десь в районі військових дій.
В 90-х таке творилося на усі польські потяги без вийнятку. Хоча маршрут був той самий – Львів_Перемишль. А звідти – кудись вже далі.
 
І ото запхавшись у Львові заледве в потяг, відстоявши в тамбурі 3 години, ми ледве вилізли вночі в Перемишлі на перон з тим, що за 10-15 хвилин уже відправлявся потяг на Краків.
 
В потяг на Краків всі пхалися точно так само – через двері, через вікна, закидуючи сумки, дітей, людей, пакети, і все, що могло влізти.
Ми також запхалися в один із тамбурів, де всі українці понаставляли речей. А речей понаставляли так, що я стояв стовбнем, і не міг ні сісти, ні кудись піти. Повезло, що в нашому тамбурі був туалет.
 
Загалом в ту поїздку я простояв 9 годин до Ґлівіц. Коли вже можна було походити – бо люди трохи повиходили, то можна було хоча б вилізти з тих речей – я пішов по іншим вагонам. В той час я ще не знав, що вагони 2 і 1 категорії суттєво відрізняються в ціні.
 
Але запам’ятав, що стояти на місці і не шукати варіантів зони комфорту (отут я про неї колись писав: https://www.facebook.com/waytoabyss/videos/2081855698731071/) – це якраз не варіант.
 
І ще я вперше в житті отримав досвід спілкування – точніше, слухання іноземної мови – польської – і намагання її зрозуміти через призму англійської мови.
Аншлаг в потягах
Аншлаг в потягах
Аншлаг в потягах

Leave a Reply

Схожі пости / Related Posts

Знову в подорож

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in…

Ранки

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in…

Скоро 50 – новий маршрут

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in…

Медитація на Шляху

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in…