Індія, перша з Азії (частина 2). Аеропорт. Перший вихід

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Продовжуючи про Індію. Сьогодні про перший дотик.

Аеропорт Мумбаїв імені Чатрапаті Шіваджі

👎 Недолік 1. Нема там багажного відділення і найближчих готелів. А з їхнім транспортом тусуватися вночі по місту я б уникав. Тому приходиться якось максимум ввечері приїжджати в аеропорт, купляти за 60 рупій квиток у зал очікування (там приємно і прохолодно, тільки нічого з їди там не купуйте – тотожно чебурекам десь так в околі вокзалів в Україні + ціни Лондонські). Тому краще закупіться водою, соками чи ще чимось таким (пивом, ромом, чоколядками – в залі можна робити все, що завгодно).

👎 Недолік 2. Найближчі готелі – мінімум 2-3 км від аеропорту. Мінімальна ціна, за яку нам вдалося сторгуватися за багаж на 12 годин (там є така каса, де можна лишати багаж, правда, тільки до 9 вечора… і то не факт, що хтось дочекається) – 180 рупій (30 грн/5грн/$). Здавалося б, небагато. Читайте далі про проживання – стане зрозуміло. А готель за 3 постояльців в одному номері і багажом від 12 чоловік хотів не менше 2200 рупій (370 грн/5грн/$), і обіцяв відвезти і туди, і назад. Теж так собі нічого.

🧳 Постулат мандрівника в Індію №1. Ніколи не вірте тому, що вам кажуть. Все рівно або брехня, або щось не так просто.

Опис першого досвіду виходу з аеропорту для того, хто не був в арабських та азіатських країнах

Хочете обміняти гроші при виході? Запросто. Курс валют по всій Індії відрізняється не сильно. В аеропорту є кілька обмінників, є банкомат, та інші турпроцедури, про що окремо буде далі. Можна міняти, якщо тре терміново.

☣️ Головне: НЕ ВИХОДЬТЕ З ПРИМІЩЕННЯ АЕРОПОРТУ БЕЗ ПАСПОРТУ, СВОЇХ РЕЧЕЙ чи ще чогось свого, шукаючи обмін назовні, банкомат назовні, чи ще щось таке. Вас просто не пустять ті дядьки з автоматами, які там стоять. Вони просто ігнорують усі ваші знання англійської, української, та усіх інших, навіть рідних їм, мов. Така в них практика.

Знаєте, як я це зрозумів? 10 чоловік чекало в приміщенні з речами, документами і всім решта. Я вийшов попитатися, де таксі, де автобус, де що.
А оті дядьки в тюрбанах з автоматами уже назад не пустили. Попри те, що я казав, що у мене речі і документи всередині. Не пускають і все. Отак би і залишився бомжувати там…

Отже, нарешті (чи просто) вже вийшли з приміщення. Якщо ви до того не переділися у щось легке, то це вас навчить. Так вам і тре. Вологість надзвичайно висока. Набагато більша, ніж навіть в ОАЕ.

Якщо хочете десь виїхати, конкретніше – в район Колабу, точніше – десь туди до Банґанґи, Воріт Індії, Вокзалу Вікторії, десь у стару частину міста, то не бавтеся з міським транспортом. Від аеропорту до «історичної» частини міста – близько 40 км, і таксі туди їде від 40 хвилин до 70 хвилин. АЛЕ: каса для замовлення таксі знаходиться по праву сторону від виходу, шукайте англійську вивіску «Prepaid Taxi». Чому воно Prepaid (передплачене) – запитаєте ви.

🧳 Постулат мандрівника в Індію №2. Це в Європі все Original (оригінальне), і відповідає стандартам. В Індії все Authentic (автентичне), і найти логіку/відповідність/пояснення якимсь фактам – тільки з дзенським розумом. Це суцільні коани. Причому – без повторень.

Передплачене таксі тому, що ви оплачуєте в касі одразу за відстань, на яку вам потрібно. Відповідно, 40 км в кінець Мумбаїв коштувало 450-480 рупій (75-80 грн/5грн/$) за машину.

🧳 Постулат мандрівника в Індію №3. Навіть якщо ви бачите сталу фіксовану (fixed) ціну – торгуйтеся. Навіть за пару рупій.

Навіть в тих дядьків можна зменшити суму. Ненабагато, але торгуйтеся. Ми вторгувалися, правда, вже в останній день, бо в перший ми заледве не поїхали «найманим»/«приватним» автомобілем.

🧳 Постулат мандрівника в Індію №4. Якщо в якогось індіанця висить якийсь «беджик» (типу посвідка), то нічого не означає.

Вжучать і не запитають як звати. Нам хотіли втулити машину, яка б завезла нас до Банґанґи, за 3200 рупій (540 грн/5грн/$). Слава Шіві, що відвів тих спеціалістів з довозу туристів.

Вертаючись до передплаченого таксі. Ті всі таксі, які ви побачите навколо, зокрема, чорно-жовті і синьо-білі, не поїдуть, якщо ви не покажете квитанцію, де буде проставлено номер машини і куди їхати.

Але: згадайте постулат №1, і якщо вам шофер каже, що він в курсі, куди їхати, а ви без ГПС (GPS – глобальна позиціонуюча система) – бог вам в поміч.

Чому?
Нас було 12, відповідно – 3 машини. Одна машина з шофером поїхала на заправку дорогою, і незважаючи на потужні рації, які в характеристиках мали 5 км радіусу, ми не змогли 2 інші машини ні зупинити – бо їхали трасою, ні почекати ніде. В результаті третя машина висадила 4 чоловік в 2,5 км від потрібної точки. Хоча і шофер божився, що розуміє/знає, куди тре.

 

На сьогодні вистарчить вражень. Далі розкажу про обмін валюти і трішки про проживання. Якщо в когось ще якийсь досвід – буду радий почути в коментарях.

Настрою, спокою і тепла вам в серця.

One thought on “Індія, перша з Азії (частина 2). Аеропорт. Перший вихід

Leave a Reply

Back to top