Нема нічого сприятливішого виникненню незгод, ніж спроби описати найглибші духовні істини і переживання тем, хто сам їх не пережив. Бо їх неможливо зрозуміти по-іншому; вони неминуче зостануться спотвореними, ніби підігнаними під часткове розуміння конкретної особистості, даного слухача. Щоб передавати знання, вчитель повинен володіти кваліфікацією, і ця кваліфікація буває двох видів. Перш за все, він повинен володіти найтіснішим дотиком з тим окремим аспектом істини, якому він вчить; йому необхідно також володіти інтелектуальним розвитком, який би дав йому можливість тлумачити це переживання в таких поняттях, які доступні розумінню інших людей. Якщо його пояснення виявиться успішним, розуміння його слухачів, фактично, буде впізнаванням чогось такого, що вони вже пережили. Якщо ж таким шляхом отримати знання неможливо, — то це вже не знання, а просто інформація. В повчаннях Будди ми знову і знову зустрічаємося з навмисним відхиленням питань, природа яких не сприяє боротьбі за вивільнення від страждань і від колеса повторних народжень.
Таке «мовчання» Будди.
