Анджей Сапковський. Кров ельфів (з циклу Відьмак)

– Магія, – Єнніфер, задивившись на небо, сперлася на луку сідла, – для декого є втіленням Хаосу. Є ключем, що здатен відкрити заборонені двері. Двері, за якими ховається кошмар, загроза та неймовірні страхіття, за якими чигають вороги, деструкційні сили, чисті енергії, що можуть знищити не тільки того, хто привідкриє двері, але і цілий світ. А оскільки не бракує таких, які тими дверима маніпулюють, колись хтось помилиться, руйнація світу буде приречена і неминуча. Магія, таким чином, є помстою і зброєю Хаосу. Те, що після Об’єднання Сфер люди навчилися використовувати магію, є прокляттям і втратою світу. Втратою людськості. І так і є, Цирі. Ті, хто вважають магію Хаосом, не помиляються.

– Магія – продовжила Єнніфер, – для декого є мистецтвом. Мистецтвом великим, елітарним, здатним творити речі красиві і незвичні. Магія – це талант, даний небагатьом обранцям. Інші, що позбавлені таланту, можуть лише спостерігати з подивом і заздрістю на результати роботи митців, можуть дивуватися створеним витворам і одночасно відчувати, що без цих створених витворів і без цього таланту світ був би убогішим. Те, що після Об’єднання Сфер деякі обранці відкрили в собі талант і магію, те, що віднайшли в собі Мистецтво – благословення краси. І так є. Ті, хто вважають магію мистецтвом, також мають рацію.

– Є також і ті, для котрих магія – наука. Щоб її опанувати, недостатньо таланту і вроджених здібностей. Потрібні роки старанного вивчення і наполегливої праці, а без витривалості і внутрішньої дисципліни взагалі неможливо. Здобута таким чином магія – то знання, це пізнання, межі якого постійно розширюються завдяки світлому і живому розуму, завдяки досвіду, експериментам, практиці. Здобута таким чином магія – то поступ. Це – плуг, ткацький верстат, водяний млин, горно, кран і шків. Це поступ, розвиток, це видозміна. То безперервний рух. Вгору. До кращого. До зірок. Те, що після Об’єднання Сфер ми відкрили магію, дозволить нам колись досягнути зірок.

– Ті, хто вважають магію наукою, – вона продовжила, – також мають рацію. Запам’ятай це, Цирі.

– Запам’ятай, – повторила. – Магія і є Хаосом, Мистецтвом і Наукою. Вона є прокляттям, благословенням, і поступом. Все залежить від того, хто користується магією, як і з якою ціллю, а магія є всюди. Всюди навколо нас. Легко доступна. Достатньо витягнути руку. Дивись, витягую руку.

…Цирі почула глухий, далекий рев, долинаючий з-під землі гул. Верес захвилювався, притиснутий вихором, який раптово налетів на пагорб. Небо швидко потемніло, захмарилося з неймовірною швидкістю. Дівчинка відчула краплі дощу на обличчі, замружила очі через блискавки, якими запломенів горизонт.

– Земля, по якій ходимо. Вогонь, який не гасне в її глибині. Вода, з якої вийшло всяке життя і без якої таке життя неможливе. Повітря, котрим дихаємо. Достатньо витягнути руку, щоб запанувати над ними, змусити підкоритися. Магія всюди. Є в повітрі, в воді, в землі і у вогні. І є за дверима, які закрило перед нами Об’єднання Сфер. Звідти, з-за дверей магія часом простягає руку до нас. За нами. Знаєш про це, правда? Вже відчула дотик магії, дотик з-за закритих дверей. І той дотик переповнив тебе страхом. Такий дотик кожного переповнює страхом. Бо в кожному з нас є Хаос і Порядок, Добро і Зло. Але над тим можна і потрібно панувати. Потрібно цього навчитися. І ти навчишся цього.

 

(Andrzej Sapkowski. Krew Elfów (Cykl wiedźmiński))

– Magia – Yennefer, wpatrzona w niebo nad wzgórzami, oparła ręce na łęku siodła – jest w opinii niektórych ucieleśnieniem Chaosu. Jest kluczem zdolnym otworzyć zakazane drzwi. Drzwi, za którymi czai się koszmar, zgroza i niewyobrażalna okropność, za którymi czyhają wrogie, destrukcyjne siły, moce czystego mogące unicestwić nie tylko tego, kto drzwi uchyli, ale i cały świat. A ponieważ nie brakuje takich, którzy przy owych drzwiach manipulują, kiedyś ktoś popełni błąd, a wówczas zagłada świata będzie przesądzona i nieuchronna. Magia jest zatem zemstą i orężem Chaosu. To, że po Koniunkcji Sfer ludzie nauczyli posługiwać się magią, jest przekleństwem i zgubą świata. Zguba ludzkości. I tak jest, Ciri, Ci, którzy uważają magię za Chaos, nie mylą się,

– Magia – podjęła po chwili Yennefer – jest w opinii niektórych sztuką. Sztuką wielką, elitarną, zdolną tworzyć rzeczy piękne i niezwykłe. Magia to talent dany nie licznym wybrańcom. Inni, talentu pozbawieni, mogą jedynie patrzeć z podziwem i zazdrością na rezultaty pracy artystów, mogą podziwiać stworzone dzieła, czując zarazem, że bez tych dzieł i bez tego talentu świat byłby uboższy. To, że po Koniunkcji Sfer niektórzy wybrańcy odkryli w sobie talent i magię, to, że odnaleźli w sobie Sztukę, jest błogosławieństwem piękna. I tak jest. Ci, którzy uważają magię za sztukę, również mają rację.

– Są również tacy, według których magia jest nauką. By ją opanować, nie wystarczy talent i wrodzone zdolności. Nieodzowne są lata pilnych studiów i wytężonej pracy, konieczna jest wytrwałość i wewnętrzna dyscyplina. Tak zdobyta magia to wiedza, to poznanie, którego granice poszerzane są stale przez światłe i żywe umysły, przez doświadczenie, eksperyment, praktykę. Tak zdobyta magia to postęp. To pług, krosno, młyn wodny, dymarka, dźwig i wielokrążek. To postęp, rozwój, to odmiana. To ciągły ruch. W górę. Ku lepszemu. Ku gwiazdom. To, że po Koniunkcji Sfer odkryliśmy magię, pozwoli nam kiedyś dosięgnąć gwiazd.

– Ci, którzy uważają magię za naukę – podjęła – również mają rację. Zapamiętaj to, Ciri.

– Zapamiętaj – powtórzyła. – Magia jest Chaosem, Sztuką i Nauką. Jest przekleństwem, błogosławieństwem i postępem. Wszystko zależy od tego, kto się magią posługuje, jak i w jakim celu, a magia jest wszędzie. Wszędzie wokół nas. Łatwo dostępna.. Wystarczy wyciągnąć rękę. Spójrz. Wyciągam rękę.

…Ciri usłyszała głuchy, odległy huk, dobiegające z wnętrza ziemi dudnienie. Wrzosy zafalowały, spłaszczone wichrem, który nagle runął na wzgórze. Niebo pociemniało gwałtownie, zakryte chmurami pędzącymi z niesamowitą prędkością. Dziewczynka poczuła na twarzy krople deszczu. Zmrużyła oczy w ogniu błyskawic, którymi nagle zapłonął horyzont.

– Ziemia, po której stąpamy. Ogień, który nie wygasa w jej wnętrzu. Woda, z której wyszło wszelkie życie i bez której to życie jest niemożliwe. Powietrze, którym oddychamy. Wystarczy wyciągnąć rękę, by nad nimi zapanować, zmusić do uległości. Magia jest wszędzie. Jest w powietrzu, w wodzie, w ziemi i w ogniu. I jest za drzwiami, które Koniunkcja Sfer przed nami zamknęła. Stamtąd, zza zamkniętych drzwi, magia niekiedy wyciąga rękę do nas. Po nas. Wiesz o tym, prawda? Poczułaś już dotknięcie magii, dotyk ręki zza zamkniętych drzwi. Dotyk ten przepełnił cię strachem. Taki dotyk każdego przepełnia strachem. Bo w każdym z nas jest Chaos i Ład, Dobro i Zło. Ale nad tym można i trzeba panować. Trzeba się tego nauczyć. I ty nauczysz się tego, Ciri.

 

Залишити відповідь

Повернутись вверх