Як і казав минулого тижня, я все-таки попав на Lviv Art Days і до Olena Kayinska.
По-перше, не знаю, чи якусь статистику вели, але мені здається, що Olena Kayinska зробила на виставці трафік. Принаймні в п’ятницю найбільше народу тусувалося коло її картин.
По-друге, картини мені дуууже нагадують картини Сальвадора Далі, особливо разом з підписами.
По-третє, картини просто самі по собі були і концептуальні, і яскраві, і наповнені, і смислові. Навіть не порівнюючи з іншими.
Шкода, що там не було Оленя і Саду (Olena, як ти її назвала?)
По-четверте, картини веселі, і від щирого серця. Знову ж, не порівнюючи з іншими.
По-п’яте, не хочеться нічого злого писати, але Lviv Art Days могли б взяти волонтера-філолога або редактора і не штампувати на табличках гуглопереклад з російської на українську з кривим переносом слова “де” на 2 лінійки. Так! “ДЕ” було перенесено! “Д”- а з нової лінійки “Е”.
І ніхто не знав, що є окремо роздягалка – то вже аж потім виясняли.
І оплата за алкоголь тільки готівкою…
Додав ще декілька фотографій загального настрою і декількох концептуальних художників.
Igor Gnativ – крутий. Гіперреалізм – один із моїх улюблених, я дуже люблю Marcello Barenghi – Illustrator, тому було приємно побачити місцевого гіперреаліста.
Лєна Василенко – ота верхня рухома енергетична картина. Решта чомусь – кольоровий шум, точніше – штукатурка в хаті))))
Олена Богацька – якщо розглядати її три картини як триптих – тоді дуже гарно доповнюють одна одну. Десь у вітальню чудово б підійшли.
Але окремо щось не знаю…
Євген Артамонов… Ну, хто фанат “Йоги-сутри живого пива” – той Женю Артамонова не розуміє…
Три дюрки – і найди відмінності.
Олена Гнатів – крута серія польових квітів. Дуже хороша ідея.
Розвивайтеся, витворяйте.
Хай і у вас буде творчий настрій і весна в душі!
