Джокер, Шлях Карліто, Куля

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Понеділок – день на нове. Для мене на вихідних новим став “Джокер”. Насправді, мені дуже не сподобався трейлер, те, на чому зосереджувався фільм, і те, що намагався проявити.

Але…
Після перегляду цього фільму, він стає третім 3️⃣ в ряду життєвих фаталістичних фільмів, які зовсім не для пересічного глядача, де нема хеппіенду, ба! навпаки… Все дуже складно – як статус в соціальних мережах.

Цей Джокер у прояві Хоакіна Фенікса заслуговує на повагу і ,мабуть, на Оскара, як і “Спліт” (Роздвоєння) у прояві Джеймса Макевоя.

Тільки “Спліт” – фільм хороший, а “Джокер” – що ж, його треба розуміти. І дивитися – рекомендую як 10 з 10, лише слабонервових і тих, хто боїться крові і брутальності – прошу не ходити.

Перед “Джокером” фільмом, який так само розвивав фаталізм для мене став “Шлях Карліто” 2️⃣ (Carlito’s Way) з Аль Пачіно (1993 року) – йому чудово вдаються мафіозі, і це фільм про мафіозі, але і про кохання. Саме звідти декілька моїх улюблених сцен:
– на дискотеці
– ми перестали прориватися до наших жінок
(https://www.youtube.com/watch?v=G8AVhUJPn10)
– пошук раю

1️⃣”Куля” (Bullet) з Мікі Рурком і Тупаком Шакуром.

Фільм, який невідомо чиє життя показує, але таке враження, що це суміш Мікі Рурка і Тупака Шакура, і кожен грає частину свого життя. Фільм взагалі непростий, і особливо закінчення, і філософська нитка тягнеться до кінця.

Три фільми-роздуми. Почніть з “Джокера”, поки він ще в кінотеатрах.
=======================

Хорошого тижня, і будьте краще реалістами. З фаталізмом важко жити і перспектив нема.

Життя – це магія. Навіть коли магії мало – вона все одно є.

Leave a Reply

Back to top