Мумбай, він же Мумбаї, він же Бомбей

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Після загальних постів про всяке добирання, проживання, обмін і всяке таке – тепер про конкретні місця.

Напевно, одне з найяскравіших місць Індії – Мумбай, він же Мумбаї, він же Бомбей.

Типова вулиця Мумбаїв
Отак виглядають простори між будинками….
Вигляд з Малабар Гіл

Але Мумбай, Мумбаї, Бомбей – всьо рівно

Мумбаї, перефразовуючи деяких спеціалістів, «маст сі» – мусь пройти чи побачити… І, думаю, що виражу думку всіх мандрівників цієї подорожі, пройти і побачити тре трішки інші речі, ніж пишуть путівники…

Мумбайський аеропорт

Це щось з чимось. Лишили речі всередині і не взяли випадково чи навмисне оригіналів документів? Назад не зайдете, бо стоять там дядьки з автоматами і пістолетами, по англійські кажуть «єс, оф корз» і «насин елс меттерс» (так-так, як пісня Металіки «Nothing Else Matters»).

Вийшли з аеропорту і кудись хочете добратися? Зокрема, кудись в старий Мумбай вікторіанської епохи? Якщо знаєте по їхньому, вмієте читати, маєте до самої шиї часу – ласкаво просимо. Бо відстань до старого міста – біля 40 км. Так! По місту!!! Кажуть, що там десь неподалік є метро – але їхня ж статистика каже, що на півмільйона перевезених пасажирів в день сто гине. І до тої ж станції метро тре дійти. І прямого метра до старої частини теж, кажуть, нема. Автобусами? Та то теж трьома-чотирма, не менше. В разі, якщо ти вже орієнтуєшся в Мумбаях. Добре орієнтуєшся. Бо запитання «як далеко кудись?» викликає відповідь «та тут, за третьов горов».

При виході з аеропорту автобус тільки призупиняється

Таксі, рікші (тук-туки, або як вони себе називають «кар» [машина])

Варіант для простої, попередньо неосвяченої поїздками в азіатські країни, людини. Єдине, що хочу додати – швидкість таксі на шосе – 80 км/год, в самому місті, на вуличках – заледве 35-45. Тому ті, хто бачив «Їсти, молитися, кохати» – то брехня про ту «швидкість», яку там показують.

Старе місто починається з вокзалу Чатрапаті, або, як його продовжують називати, Вікторія Стейшн – вокзал Вікторії.

За ним – якраз можна найти усі гарні місця… Там вже пару годин можна погуляти, а то і більше… Там же Ворота Індії, готель «Тадж Махал» (не сам палац «Тадж Махал»!), пристань, від якої відправляються човники на Слонячий острів.

Отак виглядають кари
Вже в карі до Банганги

Слонячий острів

На великого, дуже великого любителя. Якщо побували в Аджанті і Еллорі – не тратьте 3,5 години чистого часу (сюди додайте ще огляд) для того, щоб добратися туди і звідти. Там усього пару печер. Єдиною відзнакою місця є Триликий бог. Тому острів – хіба що для дуже віруючих.

Печери Елефанта – Слонячі – на окремому острові
Триликий бог
Вхід в печери

Пляж Човпаті

Напрошуються тільки фрази… Купатися заборонено, а то й протипоказано… Проїхавши на таксі повз цей пляж, одноголосно, без жодних протиріч, без обговорень, мовчки, вирішили там не купатися і снідати деінде, але не на берегу. Без коментарів.

Отак виглядає пляж Човпатті в Мумбаях
Вигляд на пляж Човпатті

Банґанґа

Хто не був – той не розуміє. Історія, пов’язана з цим місцем, не загладжує тих вражень, які ми отримали на цьому місці. Зважаючи, що це була перша точка нашої поїздки – культурний шок людей, які їздили тільки Європою, словами не передати… Для тих, хто бачив «Outsourced» – нема там такої чистоти, купатися там небажано, і в готелі на березі теж навряд чи вижили б…

Ось так насправді виглядає священне озеро Банґанґа
І ось так виглядає Банґанґа
І ось така Банґанґа
І ось так

Висячі сади

Висячі сади не є зовсім висячими садами в тому розумінні, в якому ви могли б подумати. Це просто парк, де дуже гарно ростуть різні кущики, які вистригають у формі всяких зверушок. Гарно, якщо проходити повз і зайти. Якщо ж спеціально їхати – не варта. Хоча, будучи комплексно з оглядовою площадкою через дорогу – тоді варта. Оглядова площадка дає вигляд на увесь той Мумбай зі сторони затоки. Знаходиться оглядова площадка у парку Камала Неру.

Висячі сади в Мумбаях
Висячі сади в Мумбаях
Висячі сади в Мумбаях
Висячі сади в Мумбаях

Храм Бабулнат

Місце сили. Дуже гарно. Дуже потужно. Тільки заради цього храму варто з’їздити в цю частину міста. Тільки не прогавте поворот до нього… Ми тричі прогавлювали… Вхід розташований між воротами, до яких зверху спускаються сходи, а зліва – багато лавок і людей з квітами. Попавши в храм, і піднявшись трішки – побачите попрошайок, які «збирають мзду на власний храм тіла. Зверніть увагу вище, коли попадете в сам храм, на запорізьких козаків і львівських левів.

Храм Бабулнат в Мумбаях
Козаки в Храмі Бабулнат в Мумбаях
Всередині храму

Джама Масджід

Може мечеть найвизначніша, може і висока, але туда пертися – на дуже великого любителя. Зважаючи, що вона знаходиться посередині затоки… І до неї перти кілька годин пішки або від Воріт Індії, або від Банґанґи, втратите час.

Станція Вікторія, Вокзал Чатрапаті Шіваджі

Архітектурне чудо в чисто британському стилі. Початок старого міста, початок британської колонії в Мумбаї, початок, починаючи рахувати від аеропорту. Надзвичайно гарна будівля. Єдине застереження – не заглядайте всередину: там чисто індійська чистота. А ще, особливо для гурманів, перед цією станцією, через дорогу знаходиться Макдональдс – для тих, хто «це любить».

Британський квартал

Фонтан Флори, Верховний Суд, Вежа Раджабай, Університет Мумбаїв, Музей принца Валійського – це все британський квартал в периметрі півкілометра. Якщо ви «цивілізований», чи то «європейський» турист, то погуляйте і відпочиньте собі в цьому районі, тут можна знайти каварні львівського і європейського рівня, ресторанчики, а заодно – сувеніри, індійські забігайлівки, навіть кіно тут часто знімають.

Готель Таджмагал і Ворота Індії

Вигляд з затоки на готель “Тадж Махал” і на Ворота Індії в Мумбаях

Дві невіддільних пам’ятки, одна на фоні іншої. Готельчик гарний, але до автентичного Таджмагалу, який є палацом, ніякого відношення не має. Зате Ворота Індії – величний і гарненький монумент.

Крім того, Ворота Індії – це точка, від якої відходять катери на Слонячий острів, в оригіналі (себто англійською) – Elephanta Island. Дехто чомусь називає їх острів Елефанта, чи просто калькує як Елефанта Айленд, але то банально Слонячий острів, бо печери в ньому, кажуть, мають щось спільне зі слонами. Один з автентичних пам’ятників, що є на острові – Триликий Шіва (Магесамурті). Якщо не плануєте поїхати в Аджанту чи Еллору – поїдьте на цей острів. Вартість поїздки для туристів – 105 рупій (17 грн/5 грн/$). Причому ріжниці між простим катером, чи катером з «кондиціонерною» палубою нема. Все одно жарко, все одно 1-1,5 год. ледь не двохтактним дирчиком по брудній бухті перти…

Як я торгувався з індусами за транспорт
Наші джипи з кондиціонерами в Пуну

От на тому наша подорож по Мумбаям закінчилася. Від станції Вікторії ми взяли машини з шоферами і поїхали в Пуну – батьківщину, чи то пак місто, в якому заснувався Ошівський міжнародний медитаційний курорт (Osho International Meditation Resort). Але про Пуну – далі.

Leave a Reply

Back to top