Після загальних постів про всяке добирання, проживання, обмін і всяке таке – тепер про конкретні місця.
Напевно, одне з найяскравіших місць Індії – Мумбай, він же Мумбаї, він же Бомбей.
Але Мумбай, Мумбаї, Бомбей – всьо рівно
Мумбаї, перефразовуючи деяких спеціалістів, «маст сі» – мусь пройти чи побачити… І, думаю, що виражу думку всіх мандрівників цієї подорожі, пройти і побачити тре трішки інші речі, ніж пишуть путівники…
Мумбайський аеропорт
Це щось з чимось. Лишили речі всередині і не взяли випадково чи навмисне оригіналів документів? Назад не зайдете, бо стоять там дядьки з автоматами і пістолетами, по англійські кажуть «єс, оф корз» і «насин елс меттерс» (так-так, як пісня Металіки «Nothing Else Matters»).
Вийшли з аеропорту і кудись хочете добратися? Зокрема, кудись в старий Мумбай вікторіанської епохи? Якщо знаєте по їхньому, вмієте читати, маєте до самої шиї часу – ласкаво просимо. Бо відстань до старого міста – біля 40 км. Так! По місту!!! Кажуть, що там десь неподалік є метро – але їхня ж статистика каже, що на півмільйона перевезених пасажирів в день сто гине. І до тої ж станції метро тре дійти. І прямого метра до старої частини теж, кажуть, нема. Автобусами? Та то теж трьома-чотирма, не менше. В разі, якщо ти вже орієнтуєшся в Мумбаях. Добре орієнтуєшся. Бо запитання «як далеко кудись?» викликає відповідь «та тут, за третьов горов».
Таксі, рікші (тук-туки, або як вони себе називають «кар» [машина])
Варіант для простої, попередньо неосвяченої поїздками в азіатські країни, людини. Єдине, що хочу додати – швидкість таксі на шосе – 80 км/год, в самому місті, на вуличках – заледве 35-45. Тому ті, хто бачив «Їсти, молитися, кохати» – то брехня про ту «швидкість», яку там показують.
Старе місто починається з вокзалу Чатрапаті, або, як його продовжують називати, Вікторія Стейшн – вокзал Вікторії.
За ним – якраз можна найти усі гарні місця… Там вже пару годин можна погуляти, а то і більше… Там же Ворота Індії, готель «Тадж Махал» (не сам палац «Тадж Махал»!), пристань, від якої відправляються човники на Слонячий острів.
Слонячий острів
На великого, дуже великого любителя. Якщо побували в Аджанті і Еллорі – не тратьте 3,5 години чистого часу (сюди додайте ще огляд) для того, щоб добратися туди і звідти. Там усього пару печер. Єдиною відзнакою місця є Триликий бог. Тому острів – хіба що для дуже віруючих.
Пляж Човпаті
Напрошуються тільки фрази… Купатися заборонено, а то й протипоказано… Проїхавши на таксі повз цей пляж, одноголосно, без жодних протиріч, без обговорень, мовчки, вирішили там не купатися і снідати деінде, але не на берегу. Без коментарів.
Банґанґа
Хто не був – той не розуміє. Історія, пов’язана з цим місцем, не загладжує тих вражень, які ми отримали на цьому місці. Зважаючи, що це була перша точка нашої поїздки – культурний шок людей, які їздили тільки Європою, словами не передати… Для тих, хто бачив «Outsourced» – нема там такої чистоти, купатися там небажано, і в готелі на березі теж навряд чи вижили б…
Висячі сади
Висячі сади не є зовсім висячими садами в тому розумінні, в якому ви могли б подумати. Це просто парк, де дуже гарно ростуть різні кущики, які вистригають у формі всяких зверушок. Гарно, якщо проходити повз і зайти. Якщо ж спеціально їхати – не варта. Хоча, будучи комплексно з оглядовою площадкою через дорогу – тоді варта. Оглядова площадка дає вигляд на увесь той Мумбай зі сторони затоки. Знаходиться оглядова площадка у парку Камала Неру.
Храм Бабулнат
Місце сили. Дуже гарно. Дуже потужно. Тільки заради цього храму варто з’їздити в цю частину міста. Тільки не прогавте поворот до нього… Ми тричі прогавлювали… Вхід розташований між воротами, до яких зверху спускаються сходи, а зліва – багато лавок і людей з квітами. Попавши в храм, і піднявшись трішки – побачите попрошайок, які «збирають мзду на власний храм тіла. Зверніть увагу вище, коли попадете в сам храм, на запорізьких козаків і львівських левів.
Джама Масджід
Може мечеть найвизначніша, може і висока, але туда пертися – на дуже великого любителя. Зважаючи, що вона знаходиться посередині затоки… І до неї перти кілька годин пішки або від Воріт Індії, або від Банґанґи, втратите час.
Станція Вікторія, Вокзал Чатрапаті Шіваджі
Архітектурне чудо в чисто британському стилі. Початок старого міста, початок британської колонії в Мумбаї, початок, починаючи рахувати від аеропорту. Надзвичайно гарна будівля. Єдине застереження – не заглядайте всередину: там чисто індійська чистота. А ще, особливо для гурманів, перед цією станцією, через дорогу знаходиться Макдональдс – для тих, хто «це любить».
Британський квартал
Фонтан Флори, Верховний Суд, Вежа Раджабай, Університет Мумбаїв, Музей принца Валійського – це все британський квартал в периметрі півкілометра. Якщо ви «цивілізований», чи то «європейський» турист, то погуляйте і відпочиньте собі в цьому районі, тут можна знайти каварні львівського і європейського рівня, ресторанчики, а заодно – сувеніри, індійські забігайлівки, навіть кіно тут часто знімають.
Готель Таджмагал і Ворота Індії
Дві невіддільних пам’ятки, одна на фоні іншої. Готельчик гарний, але до автентичного Таджмагалу, який є палацом, ніякого відношення не має. Зате Ворота Індії – величний і гарненький монумент.
Крім того, Ворота Індії – це точка, від якої відходять катери на Слонячий острів, в оригіналі (себто англійською) – Elephanta Island. Дехто чомусь називає їх острів Елефанта, чи просто калькує як Елефанта Айленд, але то банально Слонячий острів, бо печери в ньому, кажуть, мають щось спільне зі слонами. Один з автентичних пам’ятників, що є на острові – Триликий Шіва (Магесамурті). Якщо не плануєте поїхати в Аджанту чи Еллору – поїдьте на цей острів. Вартість поїздки для туристів – 105 рупій (17 грн/5 грн/$). Причому ріжниці між простим катером, чи катером з «кондиціонерною» палубою нема. Все одно жарко, все одно 1-1,5 год. ледь не двохтактним дирчиком по брудній бухті перти…
От на тому наша подорож по Мумбаям закінчилася. Від станції Вікторії ми взяли машини з шоферами і поїхали в Пуну – батьківщину, чи то пак місто, в якому заснувався Ошівський міжнародний медитаційний курорт (Osho International Meditation Resort). Але про Пуну – далі.