Стамбул, Туреччина, №52

Отже, розпочну про мою країну номер 52 – Туреччину.
 
Найдешевші перельоти зараз в Туреччину, і, зокрема, в Стамбул – це Pegasus або Turkish Airlines.
 
Якщо взяти за пару днів або заздалегідь, то вартість авіаквитка буде в районі 90-110$ (2500-3500 грн) зі Львова. Тривалість перельоту – близько двох годин.
 
Перед вильотом потрібно здати ПЛР-тест не раніше, ніж за 72 години до вильоту. ПЛР-тест перевіряється уже на реєстрації.
 
Я летів на Pegasus в аеропорт Sabiha, а звідти можна двома способами добратися до центру.
 
1 спосіб. Замовити таксі. 40 євро за таксі з аеропорту в центр, до Голубої мечеті. Можете їхати 1, можете вчотирьох – вартість буде та сама.
 
2 спосіб. Їхати на шаттлі до найближчого метро, звідти – на метро до пересадки перед Босфором, і ще одна пересадка на метро, а далі – або пішки або трамваєм. Цей спосіб вдвічі довший. Але вартість буде до 100 грн (35 турецьких лір).
 
Я випробував обидва.
 
Готелі в зараз не просто багато, їх просто завалісь. Мені обійшовся в 40 євро за добу готель з балконом з виглядом на Голубу Мечеть і включеним сніданком. Вигляд на Голубу Мечеть і відстань до неї – дві великі різниці, але в моєму випадку – це всього 150-200 метрів.
 
Трішки грає погано в мою сторону, бо 5 раз в день чуєш молитву. Дуже голосно чуєш. Першу – на сході сонця. Інші денні молитви я зазвичай чув деінде, але оця ранкова – то ще той челендж.
 
Зате на районі багато ресторанів, кафе, сувенірних крамниць – і все поруч: і Айя Софія, і Султанахмет, і Іподром, і Топкапі, і парк Гюльхане, і навіть пішки можна діти до мосту Ґалата.
 
Тому двічі подумайте, коли будете обирати проживання. Якщо дуже далеко від Іподрому, то може йти багато часу на добирання. І вартість проживання буде не настільки відрізнятися, щоб за це перейматися.
 
На початку березня Туреччина відкрила всі заклади: і харчування, і Гранд Базар, і Базар Спецій, і навіть деякі хаммами (про що пізніше). Єдиний день карантину – це неділя. В неділю не плавають човники по Босфору, зачинені магазини, кафе, все – тільки на винос. Зате турків майже нема. Тихо, пусто і прекрасно.
 
Про прекрасно читайте в наступному пості – розповів де я був, що бачив, і куди не ходити.
 
І взагалі, життя – це магія. Дозвольте магії входити у ваше життя. В тому числі і подорожами.

Один коментар до “Стамбул, Туреччина, №52

Залишити відповідь

Повернутись вверх