Я: Скільки коштує той будда?
Індуси: 3500 рупій.
Я: та ну нафіг… це ж 75$. Беру за 300.
Індуси: 3300 – остання ціна.
Я: Нє. 330.
Індуси: 3000 рупій – остання остання ціна.
Я: нє, йду погуляю.
…
Я: скільки коштують ці аладінки?
Індуси: 2000 рупій.
Я: та ну нафіг. В Україні такі коштують 400 рупій.
Індуси: якій такій Україні? От тут щойно були з Москви – то їм ціна нормальна.
Я: От ви як ставитеся до Пакістана?
Індуси: Чого ти питаєш?
Я: тому що Україна так само до Москви, як Індія – до Пакістана.
Індуси: всьо, зрозуміло. Аладінки по 1200. Остання остання ціна.
Я: Дорого. Візьму три пари, але по 600.
Індуси: Ти хочеш мене вбити і викинути в море? 1000 – остання остання остання ціна.
Я: 3 штуки по 800.
Індуси: 3 штуки по 900 рупій – і тиснемо руки.
Я: Ото розмова.
…
Я: Скільки коштує ця чудова і кольорова футболка?
Індуси: 300 рупій.
Я: Та ну нафіг. В Україні така футболка максимум 120 коштує, і мені її звідси не треба везти.
Індуси збоку: купи барабан.
Я: Я не барабаню. (Я ще не знав, що мої друзі уже таких 5 купили барабанів)
Індуси збоку: ну купи барабан. Всього 1000 рупій.
Я: Я тут футболку купую.
Індуси: 250 рупій футболка.
Я: нєєєє. Даю 130.
Індуси: Звідки ти приїхав? Ти нас розорюєш!
Я: Я з України. Ціни знаю.
Індуси: 200. Остання ціна.
Я: 120.
Індуси: 180. Остання остання ціна.
Я: 150.
Індуси: 150 і по рукам.
…
Я: Я там бачив будду по 500 рупій.
Індуси: Ти хочеш мене вбити і викинути в море?
Я: Беру Будду за 600 і за 50 рупій за цю шкатулку. Але будду запакуй.
Індуси: 2500 рупій. Остання остання ціна.
Я: 650 рупій. І по рукам.
Індуси з посмішкою (бо таки все рівно наварили): але ви, українці, торгаші.
…
Гуляю по ринку, дивлюся наші дівчата щось торгуються.
Я: По чому ви їм продаєте?
Індуси: ми вам вже нічого не продаємо. Через нього.
Друзі: ти козел…
….
Після виходу з ринку в нас була радість:
- 5 барабанів
- 3 однакових барабана, які коштували 300, 500 і 800 рупій відповідно
- це був 3 день в Індії, і ті барабани проїздили з нами ще поза 3500 км
- до України добралися лише 2 барабани
- я в тій футболці ще ходжу до цього часу (але вже рідше)
- Будда у мене досі стоїть
- аладінки поїхали в Київ на подарунки
Індуси – ті ще торгаші. Вони любого араба за пояс заткнуть в плані поторгуватися. Це частина культури, і якщо ти не торгуєшся – з тобою далі і не говорять.
А ще, часто індуси намагаються тобі впихнути щось таке саме, як ти вже купив. До тих 5 барабанів нам намагалися продати ще барабанів 5 з заходом “Ти ж вже купив один – то купи ще один”.
Це весело. Але треба мати здоров’я до того торгування, бо деколи затягується. Я потратив 1.5 години)))))
Настрою вам, здоров’я, натхнення та приємних спогадів.
