У житті кожної людини наступає момент, коли роздвоєння Шляху надає можливість
Категорія: Особисте
Як подих твоїх ніжних слів,Тече повітря на горі.Нічних пташок вечірній співНагадує добранку на зорі.Як зорі, розсип цих вогнівРів’єри й озера Лєман.Єдине, ще б чого хотів,Щоб зараз поряд… Але тебе нема….
А постіль ще пахне тобою…
Десь впродовж останнього півроку зауважую за собою: почав говорити у термінах десятиліть…– почав 10 років тому…– закінчив 15 років тому…– дивився 20 років тому…Час минає. Згадується хіба Ісікава Такубоку:***Якщо ідеться про печаль – я можу сказати, що це таке. Бо…
Змінився час, змінився світ, І всі стежки, і навіть небо… І вже минуло стільки літ… Усе не так без тебе… Поволі час тікає в ніч, Сиджу один. У чому ж річ? Часами важко, а часом – ні, Де наші ночі?…
Індія… Кожен має свої враження… Кожен має свої страхи… Кожен має свої надії… Кожен має свої ілюзії… Спробую(-ємо, -ували) бути об’єктивними, розвіяти, розбити, знешкодити все вищеперелічене… Підготовка. Переддень. Переліт. Прибуття Авіаквитки Купити квитки в Індію…
Зазвичай, коли мені не похуй, це те саме, що мені похуй.
Супутник у дорозі – що співчуття у житті. Ясунарі Кавабата. «Танцівниця з Ідзу» Нічна дорога… Мало важить, чи фонять турбіни парома з Свіноуйсьцьйа в Кобенгавн, чи гвинти літака в напрямку Арабських Еміратів, чи шумить вагон зі Львова до Кийова –…
Будь-яка спроба обмеження моєї свободи веде до моєї повної свободи.
Сиджу на вебінарі, слухаю різні визначення, спрощені, оновлені, змінені, покращені…
І починаю усвідомлювати, що більшу частину свого життя я займаюся речами, які не мають чітких меж, визначень, ідей, навіть призначення.