Вчора я ділився своїм стрибком в Кам'янці-Подільському, і раптом мені підтягнуло відео з тихоокеанських островів Пентекост (Трійці, Зелених Свят, П'ятидесятниці). Виявляється, банджі-джампінг походить від легенди про жінку Тамалі, яка була незадоволена надто сильними сексуальними потребами свого чоловіка, тому втекла до лісу. Чоловік йшов за нею, тому вона вилізла на дерево баньян, прив'язала ліани до своїх щиколоток, стрибнула і вижила. Її чоловік стрибнув за нею, але без ліан.

Спочатку ритуал був виключно жіночим, як вшанування першої жінки, яка втекла від регулярного сексу. Але чоловіки вирішили, що їм той секс теж не дуже потрібен, тому почали стрибати також.

З часом стрибки з дерева переросли у стрибки зі щорічно по новому будованих веж.

Пройшов ще час і тепер стрибки Наґхол, НҐол (Naghol, Gol, N'Gol) переросли у заклик до богів про рясний урожай ямсу (така велика рослина, схожа на бульбу і буряк).

Тому щорічно з квітня по червень стрибки з веж забезпечують урожай ямсу, покращують здоров'я і силу стрибунів, лікує від хворіб, фізичних проблем.

Крім того, такі банджі-стрибки вважаються проявом мужності воїна (бварі). Чоловіки, які відмовляються стрибати, понижують в статусі в племені.

А крім того, вежа будується таким чином, що символічно представляє тіло з головою, плечима, грудьми, животом, піськами та колінами. Відповідно, платформи для стрибків символізують чоловічі піськи, а стрибок відбувається у жіночі піськи.

І саме з цих стрибків у 1980 роках веде своє походження банджі-джампінг.

Насолоджуйтесь життям і стрибайте.

#життяякмагія #ритуали #традиції #банджі