Кіноклуб по п'ятницям.
Розпочавши про емоції, хочу поділитися двома повнометражними аніме, з якими можна і подумати, і позахоплюватися, і поплакати.
=======
Небесні гусениці (Небесні плазуни, The Sky Crawlers, スカイ・クロラ), 2008
Режисер Мамору Осій, відомий також екранізацією "Привида в оболонці" (Ghost in the Shell) 1995 року.
Українською ви можете знайти цю анімешку під назвою "Небесні тихоходи".
Я вперше побачив цей фільм у 2008 році, після його виходу. На той час я регулярно проводив Езотеричний Кіноклуб в Езотеричному Центрі на Джерельній 69, і цю стрічку ми дивилися на 65-дюймовому FullHD телевізорі. А потім говорили, говорили.
Фільм побудований на манзі з такою ж назвою.
Вона важка. Це не манга про щось просте, це манга про безглуздість нашого короткого життя, про те, чому нам набридає часом жити, які вибори ми робимо, як ідемо з життя. І як потім так же повертаємось в ті самі замкнуті на себе ж цикли і середовища, до тих самих людей. "Небесні гусениці" піднімають масу питань, але не дають відповідей, просто дають можливість побачити нам самих себе.
По сюжету, в альтернативному всесвіті усі війни закінчилися, але щоб не було реальних воєн, дві фракції - Росток і Лаутерн - проводять справжні повітряні бойові операції, щоб розрядити напругу серед населення, яке звикло до війни. Усі їхні дивні, але надвзичайно яскраво і красиво промальовані літаки пілотують "Кілдрени" (キルドレ, Kirudore; «ляльки-вбивці») - генетично модифіковані люди, які фізично залишаються підлітками і не старіють.
Повітряна війна триває постійно і ніколи не закінчується. Пілоти гинуть, до баз приписують інших, які пілотують нові літаки такого ж типу.
А Кілдрени - по факту підлітки - намагаються жити звичайним життям поміж тими вильотами і поміж ту війну.
Як і всі ми.
У 2008 році фільм номінувався на "Золотого лева" Венеційського міжнародного кінофестивалю.
У 2009 році отримав Премію Японської кіноакадемії (яп. 日本アカデミー賞, ніппон академі: сьо:) - найвищу кінонагороду Японії, яку присуджують за видатні досягнення в японському кінематографі. Це японський аналог "Оскара".
10 з 10.
====
Дитя монстра (The Boy and The Beast, バケモノの子, Bakemono-no-Ko), 2015
Режисер Мамору Хосода, відомий не тільки цим повнометражним фільмом, який виграв Премію Японської кіноакадемії 2015 року, але "Дівчинкою, яка стрибала крізь час" (2006), "Літніми війнами" (2009), і нещодавнім "Мірай з Майбутнього", яка була першою стрічкою, що номінувалася на Оскар і не була з Студіо Ґіблі та від Хаяо Міядзакі.
Якщо вам набридло дивитися одноманітні "Панди Кунгфу" з 1 по 29 серію, "Посіпак"-"Міньйонів"-"Нещасного мене" з 1 по 49 серію, то ця аніме стане ковтком свіжого повітря.
Сюжет - вічне попаданство і співіснування двох світів: світу перевертнів та світу людей.
Коли хлопчика мама померла, а батько з ними не жив, хлопчик втікає з дому і живе на вулиці, крадучи їжу з лотків і якось перебиваючись щодня.
І раптом якісь два прихованих японських перевертня побачили його і запропонували - в силу певних обставин - стати учнем у претендента на Верховного Імператора паралельного світу.
Не те, щоб хлопчику це сподобалося чи захотілося, але він вирішив простежити за цими перевертнями і раптово... попав у паралельний вимір.
А назад вже дороги не було...
Історія чимось схожа на Мауглі, коли його виховували звірі, або просто інші істоти. Хлопчик мужніє, стає сильнішим за багатьох, оволодіває бойовими мистецтвами. Але там ще й магія є...
І багато посилань на улюбленого японцями "Мобі Діка".
Яскравий повнометражний фільм, який можна дивитися усією сім'єю, або самому.
І насолоджуватися.
10/10.
======
Хай буде позитив у вашому житті та емоції, і хай творять вони магію, яка творить ваші життя.
#життяякмагія #фільми #аніме #мультфільми #кіноклуб
