Історія 1: Вельмившанований Світами піднімається на рострум.

Одного дня Вельмившанований Світами піднявся на рострум. Манджушрі вдарив молотком по столі і сказав: «Чітко обдумайте дгарму короля дгарми! Дгарма короля дгарми виглядає так». Після цього Вельмившанований Світами зійшов з роструму.

Історія 2: «Простір і порожнеча» Бодгідгарми.

Імператор Бу з Рьоо запитався Вчителя Бодгідгарму: «Який найвищий сенс священної реальності?» Бодгідгарма відповів: «Простір і порожнеча, нічого священного». Імператор запитав: «Хто ти перед мною?» Бодгідгарма відповів: «Я не знаю». Імператор не рівня йому. Зрештою, Бодгідгарма переправився через річку Янцзи і прибув до храму Сьоорін[1]. Там він просидів дев’ять років обличчям до стіни.

Історія 3: Індійський король запрошує патріарха.

Король Східної Індії запросив 27-ого патріарха Праджна Тару на обід. Король запитав: «Чому не переповідаєш сутри?» Патріарх відповів: «Простий шлях не залишається у світі суб’єкта при вдихові, і не має нічого спільного із світом об’єктів при видихові». Я завжди розповідаю сутру подібності у мільйонах і мільйонах об’ємів».

Історія 4: Вельмившанований Світами вказує на землю.

Коли Вельмившанований Світами був на прогулянці з учнями, він вказав рукою на землю і сказав: «Це місце добре для будівлі храму». Індра[2] взяв стебло трави і, вставивши його в землю, промовив: «Храм збудовано». Вельмившанований Світами посміхнувся.

Історія 5: «Ціна рису» Сейґена.

Монах запитав Сейґена: «Яка суть буддизму?» Сейґен відповів: «Яка ціна рису у Рорьоо?»

Історія 6: «Біле та чорне» Учителя Ба (див. Історію 73 Гекінґанроку).

Монах запитав Учителя Ба: «Крім чотирьох Фраз, поза сотнею Заперечень, будь ласка, скажи мені відверто, Учителю, значення приходу Бодгідгарми із Заходу». Учитель Ба відповів: «Я сьогодні втомлений і не можу пояснити тобі цього. Іди і запитай Цідзоо». Монах запитав про це Цідзоо. Цідзоо сказав: «Чому б тобі не запитати нашого Учителя?» Монах відповів: «Він сказав запитати тебе». Цідзоо сказав: «У мене сьогодні болить голова і я не можу тобі цього пояснити. Іди запитай Брата Кая». Монах запитав Брата Кая. Кай сказав: «Я нічого про це не знаю». Монах розказав Учителю Ба про це. Учитель Ба сказав: «Голова Цідзоо – світла, а Кая – темна».

Історія 7: Якусан піднімається на рострум.

Якусан не піднімався на рострум протягом тривалого часу. Управитель храму сказав: «Довгий час усі учні чекали на настанови. Будь ласка, Учителю, прочитайте проповідь Вашим учням».

Якусан задзвонив у дзвін. Учні зібрались. Якусан піднявся на рострум і посидів там певний час. Потім він спустився і повернувся до своєї кімнати.

Управитель храму пішов за ним і запитав: «Нещодавно ти сказав: що проповідуватимеш учням. Чому ти не сказав ані слова?» Якусан сказав: «Для сутр є майстер по сутрам, для састрів[3] – майстер по састрам. Чому Ви маєте сумніви відносно цього старого монаха?»

Історія 8: Гякудзьоо і лисиця (див. Історію 2 Мумонкан).

Кожного разу, коли учитель Гякудзьоо читав проповідь, із монахами її завжди слухав старий чоловік. Коли вони розходилися, він також ішов. Проте, одного разу він залишився позаду. Гякудзьоо запитав його: «Яким чоловіком ти є, стоячи там?» Старий відповів: «В минулому, в часи Будди Кашьяпи, я жив у цих горах і був дзенським священиком. Одного разу прийшов монах і запитав мене: «Чи досконало просвітлена людина є підвладна закону причини і наслідку, чи ні?» Я відповів йому: «Ні». Через цю відповідь я потрапив у стан лисиці на 500 життів. Тепер, Учителю, благаю тебе, скажи відворотнє слово». Гякудзьоо сказав: «Закон причини і наслідку не може бути затьмарений». Почувши це, старий чоловік став просвітленим.

Історія 9: Нансен вбиває кота (див. Історію 14 Мумонкан; Історії 63, 64 Гекіґанроку).

Одного разу монахи східної і західної частини Дзен у храмі Нансена сперечались про кота. Побачивши це, Нансен взяв кота і сказав: «Монахи! Якщо один із вас зможе щось сказати, я не вб’ю кота». Ніхто не зміг відповісти. Нансен розрізав кота навпіл. Нансен розказав Дзьоосюу про те, що сталось, і запитав його бачення. Тому Дзьоосюу зняв свої сандалі, поклав їх собі на голову і пішов. Нансен сказав: «Якби ти був там, я б міг врятувати кота».

Історія 10: Стара жінка біля Тайдзану (див. Історію 31 Мумонкан).

Стара жінка ішла до Тайдзану. Кожного разу, коли монах питав її, як добратися до Тайдзану, вона відповідала: «Ідіть прямо». Після того, як монах робив декілька кроків, вона казала: «Цей добрий і наївний хлопець також зійшов з цього шляху».

Пізніше монах розказав про це Дзьоосюу. Дзьоосюу відповів «Почекай-но. Я піду і побачу її наскрізь для тебе». Він пішов і запитав у неї те ж саме.

Наступного дня Дзьоосюу піднявся на рострум і сказав: «Я побачив наскрізь стару жінку для тебе».

Історія 11: «Дві хвороби» Унмона.

Вчитель Унмон сказав: «Коли світло не проникає, з’являються дві хвороби. Усе нечітке і речі зависли перед тобою – це одна хвороба. Навіть після того, коли ти зрозумів порожність всіх речей – якось ти відчуваєш, що там все ще щось є. Це означає, що світло ще не повністю проникло.

Також є дві хвороби, що стосуються тіла дгарми. Ти досягнув тіла дгарми, але залишаєшся вірним дгармі, і не можеш позбутися власного погляду. Тому ти ведеш зіпсований спосіб життя навколо тіла дгарми – це одна хвороба. Припусти, що ти щиро проник до кінця, але якщо ти відмовишся від подальших зусиль, так не станеться. Ти перевіряєш себе щохвилини і кажеш, що не маєш недоліків – це ніщо інше, як хвороба».

Історія 12: Дзідзоо насаджує поле рису.

Дзідзоо запитав Сюдзансю: «Звідки ти прибув?» Сюдзансю відповів: «Я прибув із Півдня». Дзідзоо сказав: «Як тепер Буддизм на Півдні?» Сюдзансю сказав: «Є набагато цікавіша розмова». Дзідзоо відповів: «Як це може порівнюватись з нашим насаджуванням тут рисового поля і виготовленням рисових кульок для споживання?» Сюдзансю сказав: «Як тоді врятувати істот Трьох Світів?» Дзідзоо запитав: «Що ти називаєш «Трьома Світами»?».

Історія 13: «Сліпий осел» Ріндзая.

Коли Ріндзай уже помирав, він довірив Сансьоо свою Дгарму і промовив: «Після мого переходу не руйнуй моєї скарбниці Ока правдивої Дгарми[4]». Сансьоо сказав: «Як би я посмів зруйнувати твою скарбницю Ока правдивої Дгарми?» Ріндзай сказав: «Якщо хтось попросить тебе про це, як ти відповіш?» Сансьоо одразу вигукнув свій Каац[5]. Ріндзай сказав: «Хто знає, що моя скарбниця Ока справжньої Дгарми зруйнована цим сліпим віслюком»?

Історія 14: Служитель Каку пропонує чай.

Служитель Каку запитав Токусана: «Куди поділися усі минулі святі?» Токусан перепитав: «Що? Що?» Каку сказав: «Я наказав відмінному коню, наче літаючому дракону, стрибати вперед. Але з’явилася лише кульгава черепаха». Токусан мовчав.

Наступного дня, коли Токусан вийшов із ванни, Каку подав йому чай. Токусан лагідно пройшовся рукою по спині Каку. Каку сказав: «Цей старий проблиснув вперше». Знову Токусан промовчав.

Історія 15: Кьоодзан запихає свою лопату в землю.

Ісан запитав Кьоодзана: «Звідки ти?» Кьоодзан відповів: «З рисового поля». Ісан запитав: «Скільки людей на рисовому полі?» Кьоодзан встромив свою сапу в землю і встав, склавши руки на грудях. Ісан сказав: «Багато людей зривають очерет на Південній Горі». Кьоодзан витягнув свою лопату і негайно пішов.

Історія 16: Майоку потряс посохом.

Майоку із посохом в руці прийшов до Сьооокея. Він тричі обійшов навколо поміст Сьооокея, потряс посохом і встав там випрямившись. Сьооокей сказав: «Правильно, правильно!» Пізніше Майоку прийшов до Нансена. Він тричі обійшов підвищення Нансена, потряс посохом і встав, випрямившись. Нансен сказав: «Неправильно, неправильно!» Потім Майоку сказав: «Учитель Сьооокей сказав: «Правильно, правильно!», чому, Учителю, кажеш: «Неправильно, неправильно!»?» Нансен сказав: «З Сьооокеєм це правильно, але з тобою це не правильно. Це лише пориви вітру. Врешті, вони зникнуть».

Історія 17: «Дуже мала відстань» Гооґена.

Гооґен запитав Сюдзансю ««Якщо існує єдина мала відстань різниці, то це відстань між небом і землею»[6]. Як ти це розумієш?» Сюдзансю відповів: «Якщо існує єдина мала відстань різниці, то це відстань між небом і землею». Гооґен сказав: «Якщо ти розумієш це так, то як ти коли-небудь міг досягти ЦЬОГО?» Сюдзансю сказав: «Такий мій погляд. А як щодо тебе, Вчителю?» Гооґен відповів: «Якщо існує єдина мала відстань різниці, то це відстань між небом і землею». Сюдзансю низько уклонився.

Історія 18: «Собака» Дзьоосюу[7].

Монах запитав Дзьоосюу: «Чи має собака природу Будди, чи ні?» Дзьоосюу відповів: «Так, має» [У]. Монах запитав: «Якщо має, то чому ж тоді він проліз у цей шкіряний мішок?» Дзьоосюу відповів: «Тому що він робить це знаючи».

Інший монах запитав: «Чи має собака природу Будди, чи ні?» Дзьоосюу відповів: «Ні, не має» [Му]. Монах сказав «Усі живі істоти мають природу Будди[8]. Чому ж тоді собака не має?» Дзьоосюу відповів: «Тому що це у його свідомості кармі».

Історія 19: «Гора Сумеру» Унмона.

Монах запитав Унмона: «Не виникає жодної думки: чи існує якась помилка, чи ні?» Унмон сказав: «Гора Сумеру»[9].

Історія 20: «Найособистіше» Дзідзоо.

Дзідзоо запитав Гооґена: «Куди ідеш, старший монаше?»[10] Гооґен сказав: «Я у паломництві[11], слідую за вітром». Дзідзоо запитав: «Заради чого ти у паломництві?» Гооґен відповів: «Я не знаю». Дзідзоо сказав: «Незнання – це найособистіше». Гооґен раптово досяг великого просвітлення.

Історія 21: Унґан підмітає землю.

Коли Унґан підмітав землю, Дооґо сказав: «Тобі зараз важко!». Унґан сказав: «Тобі слід знати, що є один, кому зараз не важко». Дооґо сказав: «Якщо це правда, то ти маєш на увазі, що існує другий місяць?» Унґан підняв свій віник і сказав: «Котрий номер цього місяця?» Дооґо мовчав.

Ґенся сказала: «Цей місяць точно другий».

Унмон сказав: «Слуга вітає служницю люб’язно».

Історія 22: Поклін Ґантооо Каацу.

Ґантооо прийшов до Такусана. Зробивши великий крок, він переступив через поріг воріт і запитав: «Це звичайно чи священно?» Токусан закричав: «Каац». Ґантооо низько вклонився.

Почувши це, Тоодзан сказав: «Мабуть, більше ніхто, крім Ґантооо міг би прийняти це таким чином».

Ґантооо сказав: «Старий Тоодзан не може розрізнити добре і погане. В цей момент я знісся однією рукою і утримався другою.

Історія 23: Росо обличчям до стіни.

Кожного разу, коли Росо бачив, що підходить монах, він одразу сідав обличчям до стіни.

Почувши про це, Нансен сказав: «Я зазвичай кажу моїм людям усвідомити, що існувало перед кальпою порожнечі[12], або усвідомити, що було перед появою Будд у світі. Досі я не визнав жодного учня чи навіть половини. Якщо він і далі продовжуватиме таким чином, то він продовжуватиме це робити навіть до року віслюка[13]».

Історія 24: «Погляд на змію» Сеппооо (див. Історію 22 Гекінґанроку).

Сеппооо, навчаючи громаду, сказав: «На південній стороні гори є отруйна змія. Ви усі маєте уважно на неї подивитися!» Цьоокей сказав: «Сьогодні у залі Дзен багато людей. Вони втратили свої тіла і життя».

Монах сказав це Ґенсі, який сказав: «Лише Старший Брат Рьоо [Цьоокей] міг щось таке сказати. Однак, я б так не розмовляв». Монах запитав: «Що б Ви тоді сказали, Учителю?» Ґенся відповів: «Чому це має бути «південна сторона гори»?» Унмон кинув свою палицю навпроти Сеппооо і повівся налякано.

Історія 25: «Віяло з носорогом» Енкана (див. Історію 91 Гекінґанроку).

Одного дня Енкан покликав свого служителя: «Принеси мені віяло з носорогом».

Служитель відповів: «Він поламаний». Енкан сказав: «Якщо віяло поламане, то принеси мені самого носорога». Служитель не відповів.

Сіфуку намалював круг та написав ідеограму «бик» в ньому.

Історія 26: Кьоодзан вказує на сніг.

Кьоодзан вказав на сніжного лева[14] і сказав: «Чи є яке[15], що є за межами цього кольору?»

Унмон сказав[16]: «Я б перекинув його для нього одразу».

Сецьоо сказав: «Він лише знає, як його перекидати, але не знає як піднімати».

Історія 27: Гооґен вказує на бамбукові віконниці.

Гооґен рукою вказав на бамбукові віконниці. В цей момент двоє монахів, які були там, підійшли до віконниць разом і згорнули їх. Гооґен сказав: «Один отримав, один втратив».

Історія 28: «Три ганьби» Ґококу.

Монах запитав Ґококу: «А якщо журавель сяде на суху сосну?» Ґококу відповів: «Це ганьба, коли це видно з землі».

Монах запитав: «А якщо кожна крапля води заморозиться враз?» Ґококу відповів: «Це ганьба після того, як сонце зійшло».

Монах запитав: «В часи переслідування Есьоо[17], де поділися добрі Божества-Охоронці[18] Дгарми?» Ґококу відповів: «Це ганьба для них обох по дві сторони воріт храму».

Історія 29: «Залізний бик» Фукецу (див. Історію 91 Гекінґанроку).

Перебуваючи у провінції Ей, він зайшов у будівлю [щоб проповідувати] і сказав: «Печать [штамп] серця патріарха схожа на діяльність залізного бика. Коли вона відходить, [враження про] знак залишається; коли вона залишається, [враження про] знак зводиться нанівець. Якщо вона не зникає і не залишається, чи буде правильно подати печать [схвалення], чи ні?»

Потім Старший Рогі піднявся і сказав: «Я маю діяльності залізного бика. [Однак], я прошу Вас, Учителю, не давати мені печать». Фукецу сказав: «Я навчений зрівнювати великий океан, ловлячи китів. Але, на жаль, тепер я знаходжу жабу, що лазить в болоті». Рогі стояв там і обмірковував. Фукецу закричав «Каац!» і промовив: «Чому ти більше нічого не кажеш, Старший?» Рогі був спантеличений. Фукецу вдарив його своїм віничком і сказав: «Ти пам’ятаєш, що сказав? Скажи щось. Я перевірю». Рогі спробував сказати щось. Фукецу знову вдарив його віничком.

Суддя сказав: «Закон Будди і закон Короля однієї сутності». Фукецу сказав: «Який принцип бачиш в них?» Суддя сказав: «Якщо ти не приймаєш рішення там, де його слід зробити, ти спонукаєш безлад».

Фукецу зійшов з роструму.

Історія 30: «Вогонь Кальпи»[19] Дайцу.

Монах запитав Дайцуя: «Коли великий вогонь кальпи вибухне, увесь світ[20] буде зруйнований. Мені цікаво чи ЦЕ також зруйнується». Дайцуй сказав: «Зруйнується». Монах запитав: «Якщо так, то чи пропаде ЦЕ разом з іншим?[21]» Дайцуй сказав: «Пропаде разом з іншим».

Монах запитав Рюусая: «Коли великий вогонь кальпи вибухне, увесь світ буде зруйнований. Мені цікаво чи ЦЕ також зруйнується». Рюусай відповів: «Не зруйнується». Монах запитав: «Чому не зруйнується?» Рюусай відповів: «Тому, що це те саме, що і весь всесвіт».

Історія 31: «Колона» Унмона.

Навчаючи учнів, Унмон сказав: «Старий будда і колона пересікаються. Яка це кількість діяльності?» Учні мовчали. Він сказав замість них: «Хмари збираються над Південною Горою; дощ падає на Північну Гору».

Історія 32: Розум Кьоодзана і об’єктивний світ.

Кьоодзан запитав у монаха: «Звідки ти?» Монах відповів: «Я з провінції Ю». Кьоодзан запитав: «Ти думаєш про те місце?» Монах відповів: «Завжди». Кьоодзан сказав: «Те, що думає, зветься розумом[22]. Те, про що думається, називається об’єктивним світом. В межах цього є гори, ріки і велика земля, вежі, палаци, люди, тварини та інші речі. Відображай розум, що думає. Чи там багато речей?» Монах відповів: «Я не бачу взагалі нічого там» Кьоодзан сказав: «Це правильно для етапу розуміння, але ще не для етапу уособлювання». Монах запитав: «Маєте якусь особливу пораду, Учителю?» Кьоодзан сказав: «Невірно говорити, що там щось є чи нема. Твоє усвідомлення показує, що ти досяг лише одну сторону таємниці. Сідаючи, вдягаючи одяг – відтепер дивись сам».

Історія 33: «Золота луска» Сансьоо (див. Історію 49 Гекінґанроку).

Сансьоо запитав Сеппоо: «Коли риба з золотою лускою пропливає крізь тенета, що їй має дістатися на спожиток? » Сеппоо відповів: «Я скажу тобі, коли ти пропливеш мимо тенет». Сансьоо сказав: «Великий Учитель Дзен, що мав 1500 учнів, не знав, що відповісти». Сеппоо сказав: «Старий монах просто надто зайнятий справами у храмі».

Історія 34: «Крихта пилу» Фукецу (див. Історію 61 Гекінґанроку).

Навчаючи учнів, Фукецу сказав: «Якщо хтось підніме крихту пилу – дім і народ процвітуть. Якщо ж він не підніме крихту пилу, то вони умруть».

Сецьоо підняв свою палицю і сказав: «Чи є хтось, хто живе і вмирає з цим?»

Історія 35: Пошана Ракуго.

Ракуго прийшов до Кассана і, не вклонившись, став перед ним. Кассан сказав: «Курча живе у гнізді фенікса. Воно не з того класу. Іди геть». Ракуго сказав: «Я прийшов із далеку, чув багато про тебе. Будь ласка, Вчителю, я благаю Вас скеровувати мене». Кассан сказав: «Перед моїми очима тебе немає і тут немає старого монаха»[23]. Ракуго закричав: «Каац!» Кассан сказав: «Перестань, перестань. Не будь таким легковажним і квапливим. Хмари і місяць однакові; долини і гори різняться між собою. Не важко відрізати язики людей під небом. Але як заставити без’язику людину заговорити?» Ракуго нічого не сказав. Кассан ударив його. Після цього Ракуго почав слухатися Кассана.

Історія 36: Учитель Ба захворів (див. Історію 3 Гекінґанроку).

Великий Вчитель Ба серйозно захворів. Управитель храму запитав його: «Учителю, як Ви почуваєтесь цими днями?» Великий Вчитель сказав: «Сонцеликий Будда, Місяцеликий Будда».

Історія 37: «Свідомість Карми» Ісана.

Ісан запитав Кьоодзана: «Припустимо, чоловік тебе питає: «Усі живі істоти метаються в безкрайності свідомості карми, і не мають ніякої основи, щоб покластися на неї». Як би Ви перевірили його?» Кьоодзан відповів «Якщо з’явиться такий монах, я крикну до нього: «Пане Такий-то!» Коли він поверне голову, я негайно скажу: «Що це?» Якщо він вагатиметься, тоді я йому скажу: «Там є не лише безкрайність свідомості карми, також там немає основи, на яку можна покластися»». Ісан сказав: «Добре».

Історія 38: «Істинна особа» Ріндзая.

Ріндзай настановляв спільноту і сказав: «Є єдина істинна особа без рангу, що завжди виходить і входить через ворота вашого обличчя[24]. Початківці, які ще не свідчили того, дивіться, дивіться!»

Тоді монах вийшов і запитав: «Хто є єдиною істинною особою без рангу?» Ріндзай зійшов з роструму і схопив його. Монах засумнівався. Ріндзай відштовхнув його геть і сказав: «Істинна особа без рангу – який же ти пісранець!»

Історія 39: «Помий свої чаші» Дзьоосюу (див. Історію 3 Мумонкан).

Монах запитав Дзьоосюу: «Я щойно прийшов у цей монастир. Благаю тебе, Учителю, будь ласка, дай мені настанови». Дзьоосюу запитав: «Чи ти вже з’їв свою рисову кашу?» Монах відповів: «Так, з’їв». Дзьоосюу сказав: «Тоді помий свої чаші».

Історія 40: «Чорне і біле» Унмона.

Унмон запитав Кемпо: «Чи можу запитати твою відповідь[25]?» Кемпо сказав: «Чи ти коли-небудь заставав цього старого монаха чи ні?» Унмон сказав: «Якщо так, то мушу сказати, що я запізнився». Кемпо сказав: «Чи так це? Чи так це?» Унмон сказав: «Я думав, що я Маркіз Білий, але знайшов для себе тут, що я – Маркіза Чорна»[26].

Історія 41: Ракуго на смертному одрі.

Збираючись померти, Ракуго звернувся до спільноти і сказав: «Маю тільки одну справу, про яку вас спитати. Якщо ви скажете «так» щодо неї, то отримаєте ще одну голову поверх своєї. Якщо скажете «ні», то шукатимете життя через відрубування своєї голови». Головний монах сказав: «Зелена гора завжди піднімає свої ноги. Тобі непотрібно нести ліхтар при денному світлі».[27]

Ракуго сказав: «Що за час, щоб промовляти таку промову?» Старший монах на ім’я Ґендзьо виступив уперед і сказав: «Окрім цих двох способів, благаю тебе, Учителю, не питати».

Ракуго сказав: «Того недостатньо. Скажи щось більше». Ґендзьо сказав: «Я не можу сказати цього вповні».

Ракуго сказав: «Мені байдуже, чи ти можеш, чи не можеш сказати цього вповні». Ґендзьо сказав: «Почуваю себе служителем, який не має що відповісти своєму учителю»[28].

Того вечора Ракуго покликав Ґендзьо до себе і сказав: «Твоя відповідь сьогодні мала щось достатньо слушне. Ти повинен зрозуміти, що сказав наш  старий учитель[29]:

«Немає дгарм перед очима,

Та є свідомість перед очима.

ЦЕ не є Дгарма перед очима,

ЇЇ не можна сягнути очима і вухами».

Яка тут фраза другорядна? Яка тут фраза головна? Якщо ти можеш це зрозуміти, я передам чашу і плащ тобі». Ґендзьо сказав: «Я не розумію». Ракуго сказав: «Ти повинен зрозуміти». Ґендзьо сказав: «Я справді не розумію». Ракуго вимовив каац і сказав: «Жалюгідний, жалюгідний!»

[Інший] монах сказав: «Що б ти хотів сказати, Учителю?» Ракуго сказав: «Човном співчуття не веслують чистими водами. Намарною втратою праці буде пускання дерев’яних гусей стрімким потоком»[30].

Історія 42: Наньо і глек для води.

Монах запитав Народного вчителя Цю з Наньо: «Яке ессенціальне тіло[31] Будди Вайрочани?[32]» Народний вчитель сказав: «Передай мені той глек для води». Монах передав йому глек для води. Народний вчитель сказав: «Поклади назад, де було». Монах запитав знову: «Яке ессенціальне тіло Будди Вайрочани?»  Народний вчитель сказав: «Старий Будда давно пішов».

Історія 43: «Поява і щезання» Радзана.

Радзан запитав Ґантоо: «Що, якщо речі з’являються і щезають безперестанку?» Ґантоо насварив його словами: «Хто з’являється і щезає?»

Історія 44: «Супарнін» Койо.

Монах запитав Учителя Го з Койо: «Великий дракон постав з океану, заспокоюючи небеса і землю. Як ти з ним поведешся, якщо він раптово з’явиться перед тобою?» Учитель Го сказав: «Супарнін[33], король птахів, поглинає увесь всесвіт. Хто може встромити свою голову у нього?» Монах сказав: «А як, коли він справді з’явиться?» Го сказав: «Це наче сокіл полює голуба. Якщо ти не усвідомлюєш цього, то навчишся правди через «огляд перед балконом»[34]». Монах сказав: «Якщо так, то я складу свої руки на грудях і відійду на три кроки». Го сказав: «Ти – чорна черепаха під олтарем Сумеру.[35] Не очікуй знову удару по лобі і болю».

 

Історія 45: Чотири вислови з сутри Енґаку.

Сутра Енґаку[36] каже:

 

«У всі часи не збільшуй оманливий розум.

Коли присутні усі види ілюзорних думок, ти не припиняєш їх.

Перебуваючи у оманливому стані розуму, ти не додаєш розуміння.

Де немає розуміння, ти не виокремлюєш істину».

Історія 46: «Вивчення завершено» Токусана.

Великий Учитель Токусан Еммьо настановляв свою спільноту, кажучи: «Якщо ви виснажилися до кінця, то усвідомите одразу, що усі будди у трьох світах встромили свої роти у стіну[37]. Але є все рівно ще одна особа – він видає великий сміх. Якщо ви розпізнаєте цю особу, ви закінчили навчання».

Історія 47: «Дуб у саду» Дзьоосюу (див. Історію 37 Мумонкан).

Монах запитав Дзьоосюу: «Що значить прихід патріарха із Заходу?» Дзьоосюу сказав: «Дуб є у саду».

Історія 48: «Не-два» Вімалакірті (див. Історію 84 Гекіґанроку).

Вімалакірті запитав Манджушрі: «Що значить, коли Бодгісаттва входить у ворота Дгарми Не-Двох?» Манджушрі сказав: «Я бачу це отак: у всіх феноменах, немає ні слів, ні пояснень, не представлень, ні знання. Це поза усіма питаннями і відповідями. Ось так я розумію «входить у ворота Дгарми Не-Двох».

Тоді Манджушрі запитав Вімалакірті: «Усі ми закінчили наші пояснення. Тепер ти повинен дати свої пояснення. Що це значить, коли Бодгісаттва входить у ворота Дгарми Не-Двох?» Вімалакірті залишався мовчазним.

Історія 49: Тоодзан і меморіальна служба.

Коли Тоодзан проводив меморіальну службу за Унґаном перед його портретом, то згадав епізод з портретом[38]. Монах вийшов вперед і запитав: «Коли Унґан сказав «Тільки це!», що він мав на увазі?» Тоодзан сказав: «В той час я майже невірно зрозумів те, що мав на увазі мій учитель».

Монах сказав: «Цікаво, чи Унґан дійсно знав, що ЦЕ було, чи ні». Тоодзан сказав: «Якщо він не знав, що це, як він міг щось таке сказати? Якщо він це знав, то як він насмілився таке сказати?»

Історія 50: «Що це таке?» Сеппоо (див. Історію 51 Гекіґанроку).

Коли Сеппоо жив пустельником, до нього прийшло двоє монахів виразити свою повагу. Коли він побачив, як вони наближаються, Сеппоо руками розчахнув ворота свого притулку, вистрибнув і сказав: «Що це?» Монахи також сказали: «Що це?» Сеппоо опустив голову і усамітнився у свій притулок.

Пізніше монахи прийшли до Ґантоо. Він запитав їх: «Звідки ви прийшли?» Монахи сказали: «З Рейнана». Ґантоо сказав: «Чи ви якось відвідували Сеппоо?» Монахи сказали: «Так, ми відвідували його». Ґантоо сказав: «Що він казав?» Монахи повідали, що сталося. Ґантоо сказав: «Що ще він казав?» Монахи сказали: «Ні слова. Він опустив голову і усамітнився у свій притулок». Ґантоо сказав: «О, як я шкодую тепер, що у ті дні я не сказав йому останнього слова! Якщо б я сказав йому його, ніхто під небом не міг би проти нього нічого зробити».

В кінці періоду літніх практик монахи повернулися до цієї розмови і запитали його про значення. Ґантоо сказав: «Чому ви не спитали мене про це раніше?» Монахи сказали: «Ми не насмілювалися запитати тебе про це». Ґантоо сказав: «Сеппоо народився на тому ж стовбурі, що і я, але помре не на тому ж стовбурі. Якщо хочете знати останнє слово, воно просто це».

Історія 51: «Човном чи суходолом» Гооґена.

Гооґен запитав Старшого Монаха Каку: «Ти прибув човном чи суходолом?» Каку сказав: «Човном».

Гооґен сказав: «А де човен?» Каку сказав: «Човен на річці».

Коли Каку пішов, Гооґен запитав монаха неподалік: «Скажи мені, чи той монах, який щойно тут був, має око, чи ні?»

Історія 52: «Тіло Дгарми» Соодзана.

Соодзан запитав Старійшину Току: ««Істинне тіло Дгарми Будди – наче пусте небо. Воно проявляє свою форму відповідно до речей – так же, наче місяць на воді»[39]. Як ти поясниш принцип цієї відповідності?» Току сказав: «Це наче осел дивиться у колодязь». Соодзан сказав: «Ти це гарно подав, але зміг сказати лише вісімдесят відсотків».

Току сказав: «Як щодо тебе, Учителю?» Соодзан сказав: «Це наче колодязь дивиться на віслюка».

Історія 53: «Пияки» Ообаку (див. Історію 11 Гекіґанроку).

Ообаку настановляв спільноту, кажучи: «Ви всі – пияки залишків. Якщо продовжите йти своїм Шляхом таким чином, де буде «Сьогодні»[40]? Чи знаєте, що у цій великій імперії Тенґ немає учителя Дзену?»

Тоді монах вийшов уперед і сказав: «Що б ти сказав на факт, що у різних місцях є люди, які приймають учнів і спрямовують свої спільноти?» Ообаку сказав: «Я не кажу, що немає Дзену. Я лише кажу, що немає учителя».

Історія 54: «Велика милість» Унґана (див. Історію 89 Гекіґанроку).

Унґан запитав Дооґо: «Для чого Бодгісаттва Великої Милості використовує стільки рук і очей?» Дооґо відповів: «Це наче людина посередині ночі сягає своєю рукою за голову, намацуючи свою подушку». Унґан сказав: «Я зрозумів». Дооґо сказав: «Як ти зрозумів?» Унґан сказав: «Ціле тіло – це руки і очі». Дооґо сказав: «Ти сказав дуже добре. Але ти виразив лише вісім десятих». Унґан сказав: «Як би ти сказав це, Старший Брате?» Дооґо сказав: «Усе тіло – це руки і очі».

Історія 55: Сеппоо – відповідальний за куховарення (див. Історію 13 Мумонкан).

Сеппоо прийшов до Токусана і став відповідальним за приготування їжі. Одного дня сніданок запізнювався. Токусан вийшов у залу, несучи свої чаші. Сеппоо сказав: «Старий Учителю, ще не дзвенів дзвін і не звучав барабан. Куди ти йдеш зі своїми чашами?» Через те Токусан повернувся до своєї кімнати. Сеппоо розповів це Ґантоо. Ґантоо сказав: «Яким великим би не був Токусан, він ще не усвідомив останнього слова».

Почувши про це, Токусан послав свого служителя закликати Ґантоо і тоді запитав його: «Чи ти не схвалюєш цього старого монаха?» Ґантоо прошепотів свій намір. Токусан залишався тихим. Отож, наступного дня, коли Токусан зійшов на рострум, його розмова достатньо відрізнялася від звичайної. Ґантоо, потираючи руки, засміявся і сказав: «Чудово! Який я щасливий, що наш Старий усвідомив останнє слово. Відтепер він не буде темою ні для кого на землі».

Історія 56: Міссі і Білий Кролик.

Коли Дядько Міссі[41] і Тоодзан прогулювалися разом, вони побачили білого кролика, який перебігав перед ними. Міссі сказав: «Як швидко!» Тоодзан сказав: «У якому розумінні?» Міссі сказав: «Це точно наче людину у білому одязі[42] вшановує прем’єр-міністр». Тоодзан сказав: «Ти такий старший і поважаний, і ти все ще говориш таке?» Міссі сказав: «А як щодо тебе?» Тоодзан сказав: «Шляхетний з древнього дому тимчасово впав у бідність».

Історія 57: Одна «Річ» Ґонйоо.

Шанований Ґонйоо запитав Дзьоосюу: «Як це, коли людина не має жодної речі?» Дзьоосюу сказав: «Викинь її». Ґонйоо сказав: «Кажу, що не маю жодної речі. Як я можу щось взагалі викидати?» Дзьоосюу сказав: «Якщо так, то носи її усюди з собою».

Історія 58: «Впадання у зневаження» у Діамантовій сутрі (див. Історію 97 Гекіґанроку).

Діамантова сутра каже: «Йдеться про впадання у зневаження від інших. Якщо ти збираєшся попасти в пекло через свої гріхи у попередньому житті, ці гріхи будуть відпрацьовані, бо тебе зневажали люди цього світу».

Історія 59: «Смертоносна Змія» Сейріна.

Монах запитав Сейріна: «Як воно, коли практикуючий йде вузьким шляхом?» Сейрін сказав: «Ти зустрінеш смертоносну змію на великій дорозі. Раджу тобі не перетинатися з нею». Монах сказав: «А що, якщо я перетнуся з нею?» Сейрін сказав: «Ти втратиш своє життя». Монах сказав: «А що, якщо я не перетнуся з нею?» Сейрін сказав: «У тебе не буде простору втекти від неї». Монах сказав: «Точно в такий час, що тоді?» Сейрін сказав: «Воно втрачене». Монах сказав: «Мені цікаво, куди воно пішло». Сейрін сказав: «Трава така висока, що нема місця, де її шукати». Монах сказав: «Ти також, Учителю, повинен бути насторожі, щоб отримати це». Сейрін плеснув у долоні і сказав: «Цей товариш рівно отруйний».

Історія 60: Тецума, Корова (див. Історію 24 Гекіґанроку).

Рюу Тецума[43] прийшла до Ісана. Ісан сказав: «Стара Корова, ти прийшла!» Тецума сказав: «Завтра буде велике свято на горі Тай[44]. Чи ти підеш туди, Учителю?» Ісан ліг і розтягнувся. Тецума негайно пішла.

Історія 61: «Одна лінія» Кемпо (див. Історію 48 Мумонкан).

Монах запитав Учителя Кемпо у всій серйозності: «В певній сутрі говориться «Десять напрямків Бгаґават, один Шлях до воріт нірвани». Мені цікаво – де Шлях». Кемпо підняв свою палицю, намалював лінію і сказав: «Ось він».

Монах сказав Унмону про це і запитав його. Унмон сказав: «Це віяло підстрибує до неба тридцяти трьох дев і пристає до носа дева Тайсяку. Коли карпа у східному морі б’ють палкою, злива ллє так, наче з перевернутого відра».

Історія 62: «Просвітлення» Бейко.

У Бейко був монах, який запитав Кьоодзана: «Чи людям сьогодення справді потрібно просвітлення, чи ні?» Кьоодзан сказав: «Не те, що не існує просвітлення, але як це може допомогти, якщо падати у другий клас?»

Монах пішов назад до Бейко і сказав йому про це. Бейко глибоко погодився.

Історія 63: Дзьоосюу питає про «Смерть» (див. Історію 41 Гекіґанроку).

Дзьоосюу запитав Тоосу: «Що, якщо чоловік, який помер великою Смертю, повертається до життя?» Тоосу сказав: «Я не дозволяю прогулюватися вночі. Вийди в денне світло».

Історія 64: «Спадкоємність» Сісьо.

Головний монах Сісьо[45] запитав Гооґена: «Ти відкрив дзендо, Учителю. Але кому ти передаш спадок?» Гооґен сказав: «Учителю Дзідзоо». Сісьо сказав: «Ти сильно випередив свого старого учителя Цьоокея».[46] Гооґен  сказав: «Я все ще не розумію зворотного слова Цьоокея». Сісьо сказав: «Чому ти не запитав мене»? Гооґен сказав: ««Одне тіло проявляє себе міріадами феноменів» – що це значить?» Сісьо вставив свій віничок. Гооґен сказав: «Такого ти навчився у Цьоокея. А який твій власний погляд, Головний монаше?» Сісьо був мовчазний. Гооґен сказав: «Коли говориться: «Одне тіло проявляє себе міріадами феноменів» – чи міріади феноменів відмітаються, чи ні?» Сісьо сказав: «Не відмітаються». Гооґен сказав: «Наявні два». Усі учні справа і зліва сказали: «Відмітаються». Гооґен сказав: «Одне тіло проявляє себе міріадами феноменів – Ніі[47]!»

Історія 65: «Наречена» Сюдзана.

Монах запитав Сюдзан: «Що є Будда?» Сюдзан сказав: «Коли наречена їде на віслюку, її свекруха веде його за вуздечку».[48]

Історія 66: «Голова і хвіст» Кюугоо.

Монах запитав Кюугоо: «Що таке голова?» Кюугоо сказав: «Відкриття очей і несприйняття сходу». Монах сказав: «Що таке хвіст?» Кюугоо сказав: «Несидіння на десятитисячолітньому місці для сидіння». Монах сказав: «А що, якщо є голова, але нема хвоста?»

Кюугоо сказав: «Зрештою, це нецінно». Монах сказав: «А що, якщо є хвіст, але нема голови?» Кюугоо сказав: «Процес самозадоволеності, але відсутність енергії». Монах сказав: «А що, якщо голова відповідає хвостові?» Кюугоо сказав: «Нащадки процвітатимуть, але це невідомо в кімнаті».

Історія 67: Мудрість в сутрі Кеґон.

Сутра Кеґон каже: «Тепер я бачу живих істот усюди, і я бачу, що кожна з них володіє мудрістю і чеснотою Татгаґати. Але через їх омани та затримки вони не можуть цього усвідомити».

Історія 68: Кассан махає мечем.

Монах запитав Кассана: «А що, якщо хтось змете пил і побачить Будду?» Кассан сказав: «Ти повинен махати своїм мечем. Якщо ти не махаєш своїм мечем, рибак мешкає в гнізді з очерету[49]».

Монах нагадав це Секісові і запитав його: «А що, якщо хтось змете пил і побачить Будду?» Секісо сказав: «У нього нема країни. Де хтось може його зустріти?»

Монах прозвітував це Кассану. Кассан піднявся на рострум і сказав: «Якщо щодо устаткування в саду[50], старий монах[51] вищий за Секісо, але щодо глибоких міркувань, що розтлумачують правдивий принцип, він на сто кроків переді мною».

Історія 69: Нансенові «Коти і Бики».

Нансен настановляв спільноту і сказав: «Усі будди трьох світів[52] не знають, що є. Тільки коти і бики знають, що є».

Історія 70: Сінсан питає про природу.

Учитель Сінсан запитав Учителя[53] Сюдзана: «Після того, як ти чітко знаєш ненароджену природу життя, чому ти все ще приєднаний до життя?» Сюдзан сказав: «Бамбуковий паросток обов’язково стає бамбуком. Але чи можливо зробити бамбукову линву[54] вже з бамбукового паростку?[55]»

Сінсан сказав: «Пізніше ти усвідомиш це сам». Сюдзан сказав: «Мій погляд такий, як я сказав. Який твій погляд?» Сінсан сказав: «Це квартали управителів храму, а це – квартали кухарів». Сюдзан низько вклонився.

Історія 71: Суйґанові «Брови» (див. Історію 8 Гекіґанроку).

До кінця літа[56] Суйґан настановляв спільноту, кажучи: «Все літо я вам проповідував, брати мої. Подивіться, чи Суйґанові брови все ще на місці?[57]»

Гофуку сказав: «Серце злодія жахається!»

Цьоокей сказав: «Вони добре виросли!»

Унмон сказав: «Бар’єр [Кан[58]]!»

Історія 72: «Мавпа» Цюйу.

Кьоодзан[59] запитав Цюйу: «Що значить природа будди?» Цюйу сказав: «Я поясню тобі це через алегорію. Припустимо, є кімната з шістьома вікнами. Всередині є мавпи. Назовні хтось кричить: «Мавпи! Мавпи!» Реакція негайна. Якщо хтось кличе «Мавпи!» через будь-яке вікно, реакція та сама. Ось так». Кьоодзан сказав: «А як щодо того, коли мавпа спить?» Цюйу зійшов зі свого місця дзен, схопив Кьоодзана і сказав: «О мавпо, мавпо, ось ти де!»

Історія 73: Соодзанове синівне завершення.

Монах запитав Соодзана: «Коли хтось перестає носити свій жалобний одяг[60], як щодо цього?» Соодзан сказав: «Соодзан сьогодні завершив свою синівню повагу». Монах сказав: «А як щодо того, як ти виконав повагу?» Соодзан сказав: «Соодзан любить напиватися».

Історія 74: Гооґенова «Форма та ім’я».

Монах запитав Гооґена: «Я чув, що сутра каже: «Від основи не-незмінного започатковуються усі дгарми». Що це таке – основа не-незмінного?» Гооґен сказав: «Форма постає з того, що ще немає матерії. Ім’я приходить від того, що ще немає імені».

Історія 75: Дзуйґанів «Вічнотривалий[61] принцип».

Дзуйґан[62] запитав Ґантоо: «Що є внутрішнім вічнотривалим принципом?» Ґантоо сказав: «Він зрушився». Дзуйґан сказав: «А що, якщо він зрушиться?» Ґантоо сказав: «Ти не можеш бачити внутрішній вічнотривалий принцип». Дзуйґан подумав мить. Ґантоо сказав: «Якщо визнаєш це, ти ще не вільний від коріння і його пилу[63]. Якщо не визнаєш, то ти занурений у нескінчене народження і смерть».

Історія 76: Сюдзанові три вірші.

Сюдзан настановляв спільноту і сказав: «Якщо отримаєш перший вірш – будеш вчителем будд і патрархів. Якщо отримаєш другий вірш – будеш вчителем небес і людства. Якщо отримаєш третій вірш – то не зможеш спасти навіть себе». Монах запитав: «Який вірш Ваша Честь отримав?» Сюдзан сказав: «Місяць встає опівночі. Я гуляю сам через ринкову площу міста».

Історія 77: Кьоодзан: Як потребує його професія.

Монах запитав Кьоодзана: «Ваша честь, чи знаєте Ви літери, чи ні?» Кьоодзан сказав: «Відповідно до моїх можливостей». Монах негайно повернувся один раз навколо себе за годинниковою стрілкою і сказав: «Що це за літера?» Кьоодзан намалював ідеограф  на позначення «10» [+] на землі. Монах повернувся один раз навколо себе проти годинникової стрілки і сказав: «Що то за літера?» Кьоодзан змінив знак «+» у свастику [卍][64]. Монах намалював коло в повітрі і підняв обидві руки, як Асура[65] рішуче, тримаючи місяць і землю, і сказав: «Що це за літера?» Кьоодзан негайно намалював коло, що закривало свастику. Монах одразу представив силу Руцики[66]. Кьоодзан сказав: «Добре, добре. Тримайте з турботою».

Історія 78: Унмонове «Рисове тістечко» (див. Історію 77 Гекіґанроку).

Монах запитав Унмона: «Що мається на увазі під висловом «піти поза Будду і патріархів?» Унмон сказав: «Бідне рисове тістечко[67]».

Історія 79: Цьооса робить крок.

У Цьооси був монах, який запитав Учителя Е: «Як було, коли ти ще не бачив Нансена?» Е залишався мовчазним. Монах запитав: «А як щодо того, як було після побачення з ним?» Е сказав: «Нічого особливого».

Монах повернувся і сказав Цьоосі про це. Цьооса сказав: «Чоловік сидить на вершині стометрової жердини. Він увійшов на шлях, але він ще не справжній. Він повинен зробити один крок з вершини стометрової жердини. Світи десяти напрямків будуть його довершеним тілом». Монах сказав: «Як можна зробити крок з вершини стометрової жердини?» Са сказав: «Гори Ро. Вода Рей[68]». Монах сказав: «Я не розумію».

Са сказав: «Чотири моря і п’ять озер під імперським правлінням».

Історія 80: Суїбі та дошка для відпочинку (див. Історію Гекіґанроку 20)[69].

Рюуґе запитав Суїбі: «Що означає, коли Патріарх йде із заходу?» Суїбі сказав: «Принесіть мені дошку для відпочинку[70]». Рюуґе приніс дошку і дав йому. Суїбі взяв її і вдарив його. Рюуґе сказав: «Ти можеш мене бити, якщо хочеш. Зрештою, Патріарх, який йде із заходу, не має значення».

Рюуґе також запитав Ріндзая: «Що означає, коли Патріарх йде із заходу?» Ріндзай сказав: «Принеси мені подушку для сидіння». Рюуґе найшов і приніс подушку Ріндзаю. Ріндзай взяв її і вдарив його. Рюуґе сказав: «Ти можеш мене бити, якщо хочеш. Зрештою, Патріарх, який йде із заходу, не має значення».

Пізніше Рюуґе став абатом храму. Монах запитав його: «Учителю, в той час, коли ти питав Суїбі та Ріндзая про значення Патріарха, який йде із заходу, вони це уточнювали, чи ні?» Рюуґе сказав: «Вони належно це уточнювали. Зрештою, Патріарх, який йде із заходу, не має значення».

Історія 81: Ґенся доходить до провінції.

Ґенся прийшов у провінцію Годен. Його прийняли з великим святкуванням. Наступного дня він запитав головного священика Сьоотоо: «Усі веселощі вчорашнього – куди вони поділися?» Сьоотоо простягнув куток свого буддійського вбрання. Ґенся сказав: «Далеко від цього – жодного зв’язку взагалі».

Історія 82: Унмонові «Голос» і «Колір».

Унмон настановляв спільноту і сказав: «Щоб усвідомити шлях через слухання голосу, щоб просвітлити розум через бачення кольору» – Бодгісатва Авалокітешвара приходить з деякими малими змінами і купує бідні рисові тістечка. Якщо він їх викидає, натомість він отримає гарні тістечка мандзюу».

Історія 83: Доглядання за хворим Дооґо.

Ісан запитав Дооґо: «Звідки ти прийшов?» Дооґо сказав: «Я прийшов від догляду за хворим». Ісан сказав: «Скільки людей хворі?» Дооґо сказав: «Дехто хворий, дехто – не хворий». Ісан сказав: «Той, хто не хворий – чи це не ти, дорогий Ці[71]?» Дооґо сказав: «Хворий чи не хворий – це не має ніякого відношення до «тієї» справи. Скажи швидко! Скажи швидко!» Ісан сказав: «Навіть, якщо б міг це сказати, це не мало б ніякого зв’язку з цією справою».

Історія 84: Один палець Ґутея (див. Історію Мумонкан 3 та Історію 19 Гекіґанроку).

Щоб б його не запитали, Учитель Ґутей просто вистромлював один палець.

Історія 85: Надгробок національного вчителя (див. Історію 18 Гекіґанроку).

Імператор Сюкусоо[72] запитав Цюю, національного вчителя: «Що б ти мені побажав, щоб я робив через сто років[73]?» Національний вчитель сказав: «Зроби надгробок з одного каменя[74] для цього старого монаха». Імператор сказав: «Я хотів би попросити тебе, учителю, про проект». Національний вчитель довго залишався мовчазним. Тоді він сказав: «Ти зрозумів?» Імператор сказав: «Я нічого не зрозумів». Національний вчитель сказав: «У мене є послідовник Дгарми, мій учень Танґен, який добре обізнаний з цією справою».

Опісля імператор покликав Танґена і запитав його про значення цього. Танґен відповів:

«Південь ріки, північ озера:

Десь поміж ними – золото, що заповнює цілу землю.

Під безтінним деревом усі люди на одному човні;

В кришталевому палаці немає нікого, хто знає».

Історія 86: Велике просвітлення Ріндзая.

Ріндзай запитав Ообаку: «В чому велике значення дгарми Будди?» Ообаку його вдарив.

Це відбулося три рази. Після чого Ріндзай пішов, щоб побачити Дайґу. Дайґу запитав: «Звідки ти прийшов?» Ріндзай сказав: «Від Ообаку». Дайґу сказав: «І що мав Ообаку сказати?» Ріндзай сказав: «Я запитав його три рази «В чому велике значення дгарми Будди?» і отримав палкою три рази. Я не знаю, чи я помилявся, чи ні».

Дайґу сказав: «Ообаку був надто ніжний, наче стара бабця. Він повністю знесилив себе заради тебе. А тепер ти приходиш сюди і питаєш, чи ти помилявся, чи ні!» З цими словами Ріндзай прийшов до великого просвітлення.

Історія 87: Соодзанове «З або без».

Соодзан прийшов до Ісана і запитав: «Я чув, що ти казав: «Слова буття і слова небуття схожі на гліцинієву рану навколо дерева». Якщо раптом дерево падає, а гліцинія в’яне, куди підуть слова?» Ісан сильно засміявся. Соодзан сказав: «Я продав свій одяг і інші приналежності, і здійснив напружену подорож в тисячу кілометрів, щоб прийти до тебе. Чому Ваше Превелебність кепкує з мене?» Ісан покликав свого служителя і сказав: «Принеси трохи грошей і дай цьому превелебному монаху на його подорожні витрати». Врешті він сказав: «Одного дня одноокий дракон дозволить тобі відкрити твої очі».

Пізніше Соодзан пішов до Мьоосьоо і сказав йому про це. Мьоосьоо сказав: «Я можу сказати, Ісан повністю правий, але він не зустрів того, хто б міг його оцінити». Соодзан запитав знову: «Якщо дерево падає, а гліцинія в’яне, куди підуть слова?» Мьоосьоо сказав: «Це б змусило Ісана знову все обсміяти». Почувши це, Соодзан отримав реалізацію.

Тоді він сказав: «З самого початку за сміхом Ісана стояв меч».

Історія 88: «Небачення» у Сутрі Рьооґон (див. Історію 94 Гекіґанроку).

Сутра Рьооґон каже: «Коли я не бачу, чому ти не бачиш, що я не бачу? Якщо доводиш, що бачиш, що я не бачу, це, звісно, не те, що я не бачу. Якщо не бачиш, що я не бачу, тоді це достатньо природно, що це не річ. Чому це н ти сам?»

Історія 89: Тоодзанове «Місце без трави».

Тоодзан настановляв спільноту і сказав: «На початку осені і в кінці літа ви, брати, вирушаєте на схід і захід. Але ви повинні йти прямо в місце без трави більше десяти тисяч кілометрів». І знову він сказав: «Як ви підете в місце без трави більше десяти тисяч кілометрів?»

Секісо сказав: «Коли виходиш з воріт, усюди трава!»

Таійоо сказав: «Я б сказав: навіть якщо не виходиш з воріт, трави багато усюди».

Історія 90: Кьоодзан промовляє (див. Історію 25 Мумонкан).

Учитель Кьоодзан пішов до місця проживання Майтрейї у сні і його підвели до другого місця. Преподобний монах сказав: «Сьогодні друге місце говорить». Кьоодзан встав, вдарив по кафедрі молоточком і сказав: «Дгарма Махайяни поза межами чотирьох норм і перевершує сотню заперечень. Я наважуюсь про це говорити!»

Історія 91: Нансен і півонії (див. Історію Гекіґанроку 40)[75].

Міністр Рікуко сказав Нансену: «Вчитель дгарми Дзьо чудовий. Він справді знає, про що говорить. «Небо і земля і я маємо одне коріння. Всі речі і я – одне єдине тіло». Нансен вказав на півонії в саду і сказав: «Міністре, люди нашого часу[76] бачать ці квіти, наче у сні».

Історія 92: «Один скарб» Унмона (див. Історію Гекіґанроку 62).

Унмон сказав: ««В небесах і землі, посередині всесвіту, є один скарб, захований в тілі».[77] Ти береш ліхтар і йдеш до Залу Будди. Береш храмові ворота і ставиш їх на ліхтар».

Історія 93: Росо не розуміє.

Росо[78] запитав Нансена: ««Люди не розпізнають дорогоцінний камінь Мані[79]. Я сам його вибрав у скарбниці Татгаґати»[80]. Що є цією скарбницею?» Нансен  сказав: «Старий Учитель O[81] обміняється питаннями і відповідями з тобою. Ось так». Сісо сказав: «А як щодо того, коли нема обміну питаннями і відповідями?» Нансен сказав: «Це також скарбниця». Сісо сказав: «Що є дорогоцінним каменем?» Нансен сказав: «Превелебний Сісо!» Сісо сказав: «Так!» Нансен сказав: «Йди геть. Ти не розумієш моїх слів».

Історія 94: Тоодзанове нездужання.

Тоодзан нездужав. Монах запитав: «Ваша Превелебність нездужає. Чи є хтось, хто не хворіє?» Тоодзан сказав: «Є». Монах сказав: «Чи той, хто не хворіє, піклується про Вашу Превелебність?» Тоодзан сказав: «Старий монах належно піклується про такого».

Монах сказав: «А як щодо того, коли Ваша превелебність піклується про такого?» Тоодзан сказав: «Тоді старий монах не бачить, що є хвороба».

Історія 95: Ріндзай малює лінію.

Ріндзай запитав храмового управителя: «Звідки ти прийшов?» Храмовий управитель сказав: «З продавання нелущеного рису в провінції». Ріндзай сказав: «Чи ти продав усе?» Управитель сказав: «Так, я продав усе». Ріндзай намалював лінію своїм посохом і сказав: «Чи ти продав усе це теж?» Управитель закричав: «Каац!» Ріндзай негайного його вдарив.

Пізніше монах-повар[82] прийшов до Ріндзая, який розказав йому про цей випадок. Монах сказав: «Управитель не зрозумів наміру Вашої Превелебності». Ріндзай сказав: «Як щодо тебе?»

Монах низьке поклонився. Ріндзай так само його вдарив.

Історія 96: Кюугоо не визнає.

Кюугоо служив Секісо служителем. Після того, як Секісо відійшов, спільнота хотіла призначити свого головного монаха абатом храму. Кюугоо не визнав його. Сказав: «Зачекайте, доки я його проекзаменую. Якщо він розуміє дух і намір нашого вчителя, яким він був перед відходом, я слугуватиму йому, як я слугував нашому вчителю перед відходом». Тому він запитав головного монаха: «Наш учитель перед відходом сказав:

«Зовсім закінчений;

Зовсім затьмарений;

[Став холодною землею спустошення;][83]

 

Мав лише одне усвідомлення за десять тисяч років;

Став холодним попелом і засохлим деревом;

[Став запашною кадильницею у древньому храмі;]

Став вертикальною смугою[84] білого шовку».

Скажи мені, що за справу він прояснив цим?» Головний монах сказав: «Він роз’яснив справу абсолютної Одності». Го сказав: «Якщо так, ти не зрозумів дух нашого вчителя». Головний монах сказав: «Чи ти не визнаєш мене? Передай мені ладан». Він запалив ладан і сказав: «Якщо б я не зрозумів духа нашого вчителя, я б не зміг відійти, поки підіймається дим від ладану». Не пізніше того, як він це сказав, він помер, сидячи у дзадзен. Кюугоо погладив його по спині і сказав: «Померти у сидінні чи стоянні не є можливим. Але ти навіть не міг помріяти про дух нашого вчителя, який він був перед відходом»,

Історія 97: Козирок шолома імператора Доокоо.

Імператор Доокоо, розмовляючи з Кооке, сказав: «Я отримав скарб Центральної рівнини[85].

Однак ніхто не міг встановити на нього ціну». Кооке сказав: «Ваша величність, будь ласка, позичте його мені, щоб я подивився». Імператор потягнув смужки козирка шолома обома руками. Кооке сказав: «Хто насмілиться встановити ціну на скарб імператора!»

Історія 98: Тоодзанове «Дуже близький з ним».

Монах запитав Тоодзана: «З-поміж трьох тіл [Будди][86], яке тіло не розкладається на кількості?» Тоодзан сказав: «Я завжди дуже близький з ним».

Історія 99: Унмонові «Глек і цебер» (див. Історію 50 Гекіґанроку).

Монах запитав Унмона: «Що таке пильне-пильне самадгі[87]?» Унмон сказав: «Рис – у глеку, вода – у цебрі».

Історія 100: «Гори і ріки» Роойа.

Монах запитав Учителя Каку з Роойа: «Необхідний стан – чистий і ясний. Як гори, ріки і велика земля створені за раз?» Каку сказав: «Необхідний стан – чистий і ясний. Як гори, ріки і велика земля створені за раз?»

 

(остання редакція 20 липня 2004 року)

[1] Сьоорін (яп.) – те саме, що Шаолінь (кит.)

[2] Дослівно: Шакра девендра. Господь бог Небес Трайаштрімаса.

[3] Книги по буддійським доктринам, написані древніми буддійськими філософами.

[4] Дослівно: сьообооґендзоо.

[5] Каац – великий вигук, долаючий межі слів і концепцій, використовуваний майстрами дзену, щоб пробудити людей від оман і обтяжень.

[6] Цитується з Сіндзінмей (Гімн щирій думці), праця Третього Патріарха Соосана. Див. також Додаткові Коани 21-2.

[7] Див. Історію 1 Мумонкан. Історія Сьоойоороку представляє повніший текст діалога.

[8] Цитата з Сутри нірвани 7, 25.

[9] Найвища і наймасивніша гора у світі відповідно до індійської космології.

[10] «Старший монах» (дзьоодза) – почесне ім’я монаху, який практикував більше 10 років.

[11] В оригіналі: анґья.

[12] Одна з «чотирьох кальп», або періодів космічних змін: кальпа творення, кальпа існування, кальпа руйнування і кальпа порожнечі.

[13] Оскільки немає «року віслюка» в китайському зодіаку нема, вираз «до року віслюка» означає безкінечно.

[14] Імовірно, лев зі снігу або кам’яний лев, покритий снігом.

[15] Тобто «хтось» або «щось».

[16] Тобто пізніше.

[17] Буддизм подавлено за наказом Імператора Бу (близько 840).

[18] Ніоо-фігури представляють двох королів-Дев з кожної сторони основних воріт буддійського храму. Їх вважають захисниками Дгарми.

[19] Див. Історію 29 Гекінґанроку. Історія Сьоойоороку має додаткову частину з Рюусаєм.

[20] Буквально: «мільярд світів».

[21] Слово «інший» означає «всесвітом».

[22] В оригіналі: кокоро.

[23] Тобто «Я».

[24] Тобто органи чуття, такі як очі, ніс, вуха, язик, і т. і.

[25] Дослівний переклад. Слово можна розуміти як просто «настанова».

[26] Маркіз Білий і Маркіза Чорна вважаються в китайській літературі злодіями. Маркіза Чорна видається розумнішою з двох.

[27] Найімовірніше, вислів сформовано самим Ракуго.

[28] Очевидно, ідіоматичний вираз зі значенням «Не можу описати словами».

[29] Ріндзай або Кассан.

[30] Був звичай, коли човен, що плив за течією крізь стрімнину, пускав шматки дерева перед собою як попередження, щоб уникнути можливого зіткнення з човном, що плив вверх за течією. Такі дерев’яні тріски називали «дерев’яними гусками».

[31] Так зване «тіло Дгарми», або дгармакая. Дослівно: необхідне, суттєве (прим. перекл.)

[32] Основний Будда.

[33] Гігантський птах, що їсть навіть драконів.

[34] Посилання на історію, у якій Гейґенкун Цьоосьоо, брат короля Цьоо і заможний землевласник з 3 000 підлеглих, побудував великий палац з балконом, що виходив на головну дорогу. Одного дня каліка проходив повз і одна з наложниць побачила його і засміялась. Каліка розгнівався і зажадав від Гейґенкуна її голову. Гейґенкун подарував голову страченої жертви як голову наложниці. Його підлеглі знали про його обман, втратили віру у свого повелителя і поступово всі покинули його. Його статки зменшувалися, тому врешті він відрубав голову наложниці і подарував її каліці, щоб він огледів. Після цього його підлеглі повернулися, а його статки відновилися. – Історія є алюзією до факту, що ніколи не сховати істинну правду.

[35] Посилання на одну з чотирьох вирізьблених фігур, що представляють чорних черепах, під олтарем Сумеру (з статуєю Будди). Тут використовується як символ когось, хто втратив свободу переміщення.

[36] «Енґаку» означає досконале пробудження Будди.

[37] Тобто, нездатні відкрити свої роти.

[38] Тоодзан був все ще молодим монахом в Унґана. Одного дня, коли він покидав свого вчителя, то запитав Унґана: «Після твого відходу, якщо мене хтось запитає, чи є у мене твій портрет, що я повинен відповісти?» Унґан якийсь час помовчав, а тоді сказав: «Тільки це».

[39] Цитата з сутри.

[40] Світ нірвани.

[41] Соміцу Дзендзі, дядько Тоодзана Дзендзі. «Міссі» буквально значить «Учитель Міцу».

[42] Тобто: проста людина, або людина без жодного соціального статусу.

[43] Відома особа дзен, колись – учениця Ісана. Її ім’я означає «Рюуу, залізне жорно».

[44] Точніше: гора Ґотай, що знаходиться далеко на півночі країни.

[45] Сісьо був учнем Учителя Цьоокея.

[46] Гооґен якийсь час був учнем Учителя Цьоокея.

[47] Слово використовується для з’ясування чого-небудь.

[48] Саме так свекруха представляє наречену селянам.

[49] Мається на увазі «не може злапати і рибини».

[50] Кращі методи викладання.

[51] Тобто «Я».

[52] Минуле, теперішнє і майбутнє.

[53] Два учителя були братами дгарми

[54] Линва, зроблена з тонких бамбукових верхівок.

[55] Тобто я все ще «бамбуковий паросток», ти не можеш мене заставити стати «бамбуковою линвою.

[56] Літній сессін впродовж 3 місяці.

[57] Відповідно до популярного вірування, запеклий злочинець повинен втрачати свої брови, як знак прийдешнього покарання в пеклі.

[58] Буквально: «бар’єр» (пор. Мумонкан). В ті дні це китайське слово в розмові значило також «Обережно!» або «Там»

[59] В цей час Кьоодзану було біля 13 років.

[60] По-японськи: рейї. Жалобний одяг, який носився, коли один з родителів помирав. Тут символічно використовується на позначення одягу під час практики дзен.

[61] Everlasting – дослівно вічний. Даний варіант перекладу – авторський. (О. Корицький).

[62] На час цього діалогу Дзуйґан був все ще молодим хлопцем.

[63] «Коріння» значить «шість коренів» органів сприйняття: око, вухо, ніс, язик, тіло, свідомість. «Пил», а точніше – «шість пилових частинок», означає об’єкти шести органів чутливості: форму, звук, запах, смак, речі, яких можна торкнутися, об’єкти розуму.

[64] Япон. мандзі – символ буддизму.

[65] Первинно – індуїстське божество, одне з восьми надприродних захисників Буддійського Шляху.

[66] Будда Руцика плакався на свою долю спочатку, бо він був останнім з тисяч будд у цьому космічному періоді. Але тоді він вирішив бути енергетичним захисником Дгарми для всіх інших будд. Дві потужні постаті цього будди можна бачити при вхідних воротах багатьох храмів у Японії (називаються Ніо).

[67] Япон. кобьоо. Дешеве і необроблене тістечко.

[68] Ро та Рей – назви провінцій старого Китаю.

[69] Третій абзац, тим не менше, властивий Сьоойоороку.

[70] Буквально: дошка для підборіддя – «дзенська дошка» – вузька дошка, що використовується для спання у сидячій позі.

[71] Дооґо’s full name was Дооґо Enchi.  “Chi” is short for Enchi.

[72] Притримуючись історії, це був Імператор Дайсо, найстарший син і спадкоємець Сюкусоо.

[73] Після твоєї смерті.

[74] Надгробок у формі яйця, який робиться з цільного каменя. Його часто робили для померлих монахів.

[75] Трішки інше формулювання.

[76] Тобто «ти».

[77] Речення з «Гоодзоорон» монаха Дзьоо (?-414).

[78] Через помилку первинний текст каже «Росо» (Нансеновий старший брат у Дгармі). Насправді має бути «Сісо» (Нансенів учень), як вказує запитання Нансена.

[79] «Мані» на санскриті значить «досконала свобода» – ще одне ім’я природи Будди.

[80] Цитата з відомої «Сьоодоока» Йоока Дайсі.

[81] Сам Нансен.

[82] Тобто «тендзо» – монах, який готує страви.

[83] Первинний текст містить п’ять з відомих «семи Досконалостей» (сіцікьо) Секісо. До Вашого відома, два пропущені рядки показані символом [  ].

[84] Образ водоспаду.

[85] Вся земля Китаю.

[86] Ними є: (1) госсін, Дгармакайа, або Тіло Дгарми, (2) годзін, Самбгоґакая, або тіло винагороди, (3) одзін або кесін, Нірманакайа, або надане тіло.

[87] Слово «пил» походить від виразу «шість пилових частинок», що означає те саме, що і «шість об’єктів» (порівняйте примітку до Історії 75).