Крізь мокрий сніг, й ліхтар у ньому
я бачу небо, я бачу втому,
я бачу те, чого не знаю.
Мабуть, я люблю.
Чого ж чекаю?
Щодня і щоночі від тебе втікаю.
Боюся я правди, чесно признаю.
                    Попередній запис
                    «Це ти винен!» - «Життя на землі взагалі через мене почалося»
                
                                
                    Наступний запис
                    Півжиття тому (Sliding Doors)
                
                            Related/Схожі
- 5 місяців тому
- 6 місяців тому
- 2 роки тому
- 2 роки тому

 
                                             
                                            