Огорнися туманом, і додай туди кави,
Зачитайся романом десь обабіч Боржави,
Відпочинь, одинока, огорнися ще й пледом,
І подумай про сонце, чай гарячий із медом.
Не чекай же, самотня, літа теплого з нами,
Бо ми прагнемо всюди, де літають орлами.
Де літають орлами, де гуляють вовками,
Де ведмедями сплять по півроку в берлозі,
Де чекають погоди, не чекаючи роси,
Не чекаючи роси, не чекаючи коси,
Де усього лиш треба, щоб була якась пляма,
Не своя, не чужа, вільна й чиста й прозора
Як Далекого Сходу безлюднеє море,
І була там можливість побути – та сама…
Попередній запис
Усвідомлення своїх можливостей
Наступний запис
Роберт Пірсіґ. Дзен та мистецтво догляду за мотоциклом
Related/Схожі
- 1 рік тому
- 1 рік тому
- 1 рік тому