Лист Роксани до Олександра Македонського

 

Я просто нетямлюся через гнів. Я надзвичайно сердита через те, що в останній вечір перед твоїм виступом у похід на індусів ти був зайнятий своїми солдафонами. Мене дуже злить те, що ти не звертаєш на мене увагу. Я дуже сердита на тебе, бо ти не хочеш провести цей час зі мною. Мене взагалі дратує, що ми мало проводимо часу разом. В тебе завжди знаходяться якісь важливіші заняття. Я хочу відчувати, що ти мене любиш.

 

Мені сумно, що ти не хочеш бути зі мною. Мені прикро, що ти так багато воюєш. Деколи мені здається, що ти б і не помітив моєї відсутності. Мені дуже і гірко і образливо, що ти постійно такий зайнятий. Я сердита, що ти не хочеш говорити зі мною. Мене зачіпає твоя уважність до мене. Таке враження, що я нічого не значу для тебе.

Я боюсь, що ти навіть не здогадуєшся, чому я засмутилася. Боюсь, що тобі це взагалі байдуже. Я побоююсь ділитися з тобою своїми почуттями – раптом ти мене відштовхнеш? Я жахаюся думки, що не можу нічого з цим поробити. Боюся, що я тобі набридаю і зовсім не подобаюся.

 

Мене бентежить, що я хочу бути з тобою, в той час, як ти проявляєш байдужість до мене. Мені незручно через мої знервування. Прошу вибачити мені, якщо я здаюсь нав’язливою. Мені шкода, що я недостатньо виражаю ніжні почуття і я недостатньо поступлива і лагідна. Вибач, що була холодна, коли ти не захотів провести зі мною час. Мені шкода, що я не дала тобі ще один шанс.

Вибач, що перестала вірити у твою любов.

 

Я дійсно люблю тебе. Тому і принесла вино і фрукти. Вирішила зробити тобі приємне. Я хотіла провести вечір по особливому, мені і зараз цього хочеться. Я вибачаю тебе за те, що ти віднісся до мене байдуже. Вибачаю, що не відізвався на мої почуття. Я розумію – ти захопився війною.

 

Нумо влаштуймо собі чудовий вечір.

 

Люблю тебе.

 

Роксана