Ідіоти в Ямі

В таку п’ятницю, 13, в 2020 році хочеться розповісти про каву.

Але про каву ви, мабуть, все знаєте. Тому розповім про два фільми, які виносять більше, ніж карантин вихідного дня. Слабонервовим не дивитися, дітям – тільки разом з батьками – пропрацюйте їх на славу.

Ідіоти (1998, Idioterne) режисера Ларса фон Трієра

Ні, це не Ідіоти по Чехову. І це не просто Ідіоти. Це Ідіоти, які думають, що вони – Сєкта. Ну або Кабмін. Або Світове Правительство. Але вони всі – в ілюзіях. В своїй слабкості. Безвольності. Роблять вигляд, що вони впливають на реальність.

Але коли потрібно повернутися в реальність, то Ідіотів забирає:

  • сім’я
  • тато
  • міська рада
  • дядько
  • сансара…

Трієр в “Ідіотах” доводить до тонкої грані абсурду і життя ідеї “свободи в комунах”, “спільнотах”, “вивільнення від соціуму”, “свободу волі”. Але водночас він з другої сторони підводить до цієї ж грані сучасне суспільство – яке живе і виживає на грані абсурду, толеруючи бог зна що, лише не вибір людей.

Надзвичайно актуальний фільм.

Платформа (2019, The Platform, El Hoyo, The Hole)

Фільм іспанський. Але не поспішайте його скидувати з рахунків. Один з прикладних фільмів іспанського виробництва “Інтакто” до цього часу мене заставляє думати.

Ель Хойо (чи Ель Ойо – хто як читає і транслітерує), Яма – це експеримент над добровольцями, які за якусь винагороду віддають свій час для цього експерименту.

Фільм дуже нагадує ідею фільма “Куб“, тільки “Куб” – це суцільний фільм жахів, а “Яма” – ще додає соціально-духовного аспекту з вічним питанням “А як себе людина буде поводити, якщо її поставити у складні умови”.

Фільм мені нагадує витвори Трієра, тому і сказати чітко, що це утопія, антиутопія, соцексперимент чи щось визначене – складно.

Але однозначно він ще раз змушує задуматися. Над багатьма речами.

Фільм отримав Нагороду народного вибору за опівнічне божевілля (People’s Choice Award for Midnight Madness) на Кінофестивалі в Торонто.

Така нагорода дійсно є)))))

Додаю декілька постерів “Ями”, бо вони красиві))))

Насолоджуйтеся життям. В декого воно одне. В декого перше. А декому просто подобається сансара.

Залишити відповідь

Повернутись вверх