Трохи музики

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Тут масова тусня почалася з приводу “покажіть своє красиве”…
 
Ну все у мене красиве, шкода вибирати. Тому поділюся аж чотирма красивими речима.

Сніданок у Тіфані (Breakfast at Tiffany’s, 1961) з Одрі Гепберн

Класика. Красива, мила, музична, романтична, всяка протягом майже 2 годин дасть вам і естетику, і поняття про 60-і – як тоді тусили, курили, бухали, тікали від поліції, і про коштовності, і про дивні можливості в дорогих магазинах. Особливо радує відновлена (remastered) кольорова версія.
 
Рекомендується в разі депресухи, скуки і бєзисходності.

Моя чарівна леді (My Fair Lady, 1964) з Одрі Гепберн та Рексом Гарісоном

Це просто насолода філолога!!!! Неймовірні філологічні жарти, діалектизми, крутяцькі фонетичні штуки….
В тому числі просто неймовірний український переклад від “1+1”, який чудово передає атмосферу, говірки, ті самі жарти…. Хоча деколи і тупить той переклад, але то хіба зрозуміють ті ізвращенци, які дивляться обома мовами.
Водночас майже 3 години фільму пролітає непомітно. Можна і на 2 вечори розтягнути. А можна і на одному подихові.
Рекомендується в першу чергу філологам, лінгвістам, перекладачам, а також в разі депресухи, скуки і бєзисходності і одноцвєтності жизні.

Металіка: Крізь вічність / Крізь ніколи / Крізь неможливе (Metallica: Through the Never, 2013)

По перше, не розумію, чого Through the Never намагаються перекласти як “Крізь неможливе”, якщо:
…Universe much too big to see
Time and space never ending….
…Вселенна завелика для ока
Час і простір ніколи не закінчаться….
Зараз я рекомендую не альбом, а фільм. Так, фільм, випущений Металікою про Металіку, та ще й в IMAX форматі. Після цього фільму-концерту в аймаксі, я зрозумів, що ходити на Металіку на концерт за 200$ в останній ряд на стадіоні беззмістовно.
Фільм вражає, він просто захоплює: якість звуку, якийсь сюжет, різні вигляди, хороша складка треків і послідовність…
Усім фанам Металіки, року, і просто тим, кому потрібна встряска.
Не рекомендується пацифістам, любителям тупо класичної музики і поплавського, марув, і всякого такого вірусного.

Бруд (The Dirt, 2019)

Гм, я сподіваюсь, що всі знають про Мотлі Крю (Motley Crue). Ті, хто не знають – повинні знати, бо все-таки 100 000 000 + альбомів продано. Це класика. Класика 80-х і початку 90-х. На них я теж виріс.
Це була моя перша рокерська футболка в 1992-93 роках – Motley Crue + Whitesnake. Хто мене таким не бачив – минулого року я постив тут: Motley Crue – If I Die Tomorrow
А тут, в “Бруді”, Мотлі Крю розповідає свою історію, починаючи з дитинства, продовжуючи про створення групи, про сімейні проблеми, про розходження, згадує і Оззі Осборна (Ozzy Osbourne).
Фільм весь в стилі Мотлі – і ржака, і наркота, і секс, і багато рок-н-рола.
Рекомендую згадати всім, хто народився раніше 85-го, а всім молодшим – порівняти хоча б з 2000-ми)))))))
І, звичайно ж, рекомендую від депресухи, чорної і взагалі, від фігні в голові, і просто для історії. Цікавий.
Бережіть себе. Бажано особливо берегтися від фейків, гавняних перепостів, масових перепостів та посередності.

Leave a Reply

Back to top