✝️ І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою. (Буття 1:26)
Принцип Дзеркальної Мудрості знають всі: «Зовнішній світ є відображенням внутрішнього світу». Аж ніяк не навпаки. Чому? Тому що відповідно до Дзеркальної Мудрості, дивлячись на зовнішній світ, ми повинні бачити свої недоліки.
Якщо хтось нервує, злить, щось не виходить в роботі, навчанні, житті – це все проблеми всередині.
Найлегше звинуватити когось: «Це ви поробили!!!» Але нанести шкоду можна лише тоді, коли сам наносиш шкоду іншим. Проклинаєш когось – проклинаєш дзеркало – проклинаєш себе. Криво на когось дивишся, лихо заздриш – це все проектується на твоє відображення в дзеркалі.
Тому шкодити комусь, ненавидіти когось – це шкодити собі, ненавидіти себе. Все, що відбувається з тобою, ти намагаєшся проектувати назовні? Чому? Бо за одним з визначень – і заодно обмежень – будь-яка система не може пізнати саму себе. Для цього системі потрібно щось ззовні, що б «дзеркалило» її, і тоді дзеркальне відображення можна аналізувати, як абсолютно іншу систему.
Саме тому дуже, дуже багато людей прагнуть допомогти іншим, навчити інших, виправити інших, підтверджуючи правильність Дзеркальної Мудрості: «Всі вади, які ти бачиш назовні – існують в тобі».
Що пропонує буддизм на цьому етапі?
Якщо оточуючі, що дотичні до тебе, допускають помилки, яка б недостойна не була їх поведінка, знай: «Це ти такий! Хіба слова Господа можуть бути неістинними? Ці вчинки схожі на плями на твоєму обличчі, які ти бачиш в дзеркалі. Нечистими є твої власні думки. Що стосується інших, то Санґха – їх тіло, Дгарма – їхнє мовлення, і розумом вони воістину Будди. Вони є твоїм притулком».
Думаючи так, довір себе їм і відчувай до них щиру любов. Тоді, що б не робили тобі ті, з ким ти розлучився, це послужить воістину твоєму благу. Тому пам’ятай, що у вищій мірі важливо платити любов’ю.
Але це лише 1️⃣️перший етап Дзеркальної Мудрості, і дуже часто він закінчується Дзеркальним Коридором Нескінченності (©️): люди зациклюються на тому, що постійно колупаються в собі, постійно шукають в собі вади через зовнішнє відображення своїх дій, постійно шукають донкіхотівських вітряків, створюючи для себе непереборне колесо страждань, занурюючись у самобичування.
2️⃣️ Другим же етапом Дзеркальної Мудрості стає рівень, коли ти вже відпрацював більшість своїх питань, і тебе вони вже не турбують. Але ці всі речі все рівно існують в твоєму оточенні і, на відміну від звичайної Дзеркальної Мудрості, у тебе з’являється вибір: “Це існує, це назовні від мене, але я вже пройшов цю ситуацію/цей етап, і можу допомогти, а можу і не допомогти”. Саме тут починає спрацьовувати постулат Шляху в Безодню: “Допомога може надаватися тільки на прохання”. І коли тебе просять про допомогу з речима, які ти вже пропрацював, то ти можеш допомогти.
Висновок щодо другого рівня Дзеркальної Мудрості: люди бачать своє відображення в усіх, крім тебе.
Але після цього з’являється останній рівень Дзеркальної Мудрості ❇️: рівень Магічного Дзеркала (©️), або ж рівень Подвійного Дзеркала (©️): в твоїй присутності люди починають бачити свої проблеми чисто і яскраво. Чому так? Бо їхнє дзеркало потьмяніло, забруднилося, затяглося павутиною, і вони навіть не бачать своєї тіні в своєму дзеркалі.
Тому, якщо ти пройшов перший і другий рівень Дзеркальної Мудрості, ти стаєш об’єктом – Магічним Дзеркалом – на яке багато хто проектує свої злидні. Точніше, бачить в тобі відображення своїх злиднів. Ти стаєш призмою, крізь яку проходить сонячне світло і висвітлює все навкруги.
Будьте Дзеркалом Вселенної.
