Богемна рапсодія (Bohemian Rhapsody) та Що ж таке – хороша музика?

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

У зв’язку з виходом на екрани “Богемної рапсодії” (Bohemian Rhapsody) – жодних спойлерів, тільки роздуми.

Колись давно, років багацько тому ми з Наталією Вовк дискутували на тему “Що ж таке хороша музика?”

Дискусія вийшла достатньо жвавою і довгою, тому, мабуть, розкажу тільки про основні тези.

Спочатку трішки від зворотнього: ну не слухаю я Баста | Ноггано (навіть після його “Сансари”), не слухав я Шуфутінского чи Лєпса ніколи (навіть “Я уеду жить в Лондон“), Арію як рок для бідних не слухав (у них все рівно все передерте з “імпортної” естради, включно з “Безпечным Ангелом” і “Я свободен“). Мабуть не моє… Тому не очікуйте переліку “сучасної естради”, не очікуйте, що я згадаю Onuka чи Hardkiss чи ще когось типу Казки. Вони хороші, але то такоє тимчасовоє поки що. Хоча Ляпис Трубецкой «Воины света» все ще у мене в переліку.

Для мене хороша музика – це музика, в яку музиканти вкладаються незалежно від того, чи вони знамениті, чи ні. Це музика, яка не зважає на загальні правила її написання. Це музика, яка вставляє. Наприклад:

  • як Друга Ріка до 2012 року,
  • це Скрябін закінчуючи на альбомі “Модна країна” (2000),
  • це Майкл Джексон, закінчуючи альбомом “Dangerous” (1991),
  • це Metallica до 2000 року, закінчуючи альбомом “Reload” (рівно 21 рік тому, листопад 1997).

Перелік можна продовжувати…

Зараз для мене хороша музика – це все ще

  • Red Hot Chili Peppers,
  • це Massive Attack в концертному варіанті,
  • це Breaking Benjamin
  • і Skillet,
  • це Raisin Murphy,
  • це Chemical Brothers (все ще),
  • Apocalyptica,
  • 2Cellos,
  • тепер ще Red Sun Rising

Це гурти, які творять музику незалежно від їхнього статусу – чи їх знають, чи ні.

Вертаючись до теми про хорошу музику і після перегляду “Богемної рапсодії” виникає перше питання до “Богемної рапсодії”: де включення “I Want It All” і “Show Must Go On” (не рахуючи титрів), де “These are the days of our Lives“? Чому в черговий раз дивитися проблеми особисті, якщо вони ніяк не впливали на творчість? Можливо я – дивна істота, але мене не цікавить біографія артистів, письменників і всіляких зірок. Мене цікавить їхня творчість.

Якщо Фреді Мерк’юрі – бісексуал – то його питання. Взагалі не цікаво.

Якщо Йоко Оно ненавидять всі прихильники Джона Леннона (не згадуйте Imagine – навряд чи це вона його сподвигла) – то мені нецікаво взагалі його особисте життя.

Коли я подивився Metallica Through The Never в 3D IMAX – то, мабуть, це і є варіант того, як має виглядати музичний фільм: багато музики з різних ракурсів, багато музики, багато музики і просторової присутності, і ще раз багато музики – і жодної сопливої чи іншої непанятної історії про непанятні теми, хоча батьки Фреді (точніше Фаруха Булсари) були зороастрійцями (га? яке відношення це має до його творчості – запитаєте ви. І я теж питаю творців фільму “Богемна рапсодія”) і це не мало жодного впливу на його історію.

Переглянувши і “Народження зірки” з Леді Ґаґою (точніше Стефані Джоанною Анджеліною Ґерманоттою – але кого то гребе), можу сказати, що якщо людина активна і талановита, то навіть співаючи кантрі, Леді Ґаґа себе дуже яскраво проявила. Не те, що Дзідзьо – проявив себе, але як комік, а не співак. Тому його і не слухаю. Дякую Сергію Корицькому за екскурс в творчість Дзідзьо (DZIDZIO), але краще Grupa “Kurwa Matj”, ніж Дзідзьо.

Якщо підбивати підсумки хорошої музики, то можна отакий мій особистий перелік:

  • Guns N’ Roses,
  • Nirvana,
  • RMB (це не стиль, це група, створена Rolf Maier Bode),
  • Red Hot Chili Peppers (з останніх – Dark Necessities просто чудова),
  • Metallica (до 2000),
  • Dido,
  • U2 (мабуть, закінчуючи альбомом The One 1991),
  • Sade,
  • Sinead O ‘ Connor,
  • Breaking Benjamin,
  • Depeche Mode,
  • Iron Maiden,
  • Limp Bizkit,
  • Linkin Park (до 2012),
  • Portishead,
  • Dub Fx,
  • Motorhead (Motörhead),
  • System of a Down,
  • Rammstein,
  • Skillet,
  • Massive Attack,
  • Queen,
  • Red Sun Rising,
  • George Thorogood & The Destroyers,
  • Gary Moore (той що вічна йому пам’ять і блюзмен і автор Still Got The Blues і Parisienne Walkways),

і навіть можна додати

  • P!nk,
  • Sia,
  • Muse (то вже на крайняк),
  • OK Go (їхні кліпи найдивовижніші з усіх – дивіться і насолоджуйтеся).

Хай буде вам тиждень музичним.

Leave a Reply

Back to top