Гордість

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Попередній пост був про самотність. А тепер про гордість.

Як передмова, цитата Диявола з фільму “The Devil’s Advocate” (“Адвокат Диявола” з Аль Пачіно і Кіну Рівзом):

Vanity is my favourite sin!
Гординя – мій улюблений гріх!

Хто не бачив фільму – обов’язково подивіться в контексті емоції гордості.

То що таке гордість? В чому її відмінність від гордині? І що таке гординя? Чому вона є смертним гріхом? І чому тільки в українській мові є різниця між гордістю і гординею?

Енергетично: гордістьце свідоме прийняття свого досвіду, сприйняття результату своїх дій.

Фактично: гордість можна вербально (словами) виражати як “я це зробив і розумію це”.

Хочу завчасно виключити з теми обговорення емоції пересічний рівень свідомості, коли люди просто декларують розуміння своїх дій, щоб зараз не занурюватися в купу анекдотів на ту тему, коли “я це зробив і я з цього гордий” і багатьох мемів на цю тему також.

Почнемо як і щодо самотності, від зворотного.

Одним з проявів недостачі емоції гордості є емоційний стан гордині – коли людина перебільшує важливість своїх дій, звершень, або підсилює цей емоційний стан в інших. До прикладу, люди часто кажуть в якості компліментів речі, які лише піднімають гординю інших людей: “Як ти круто виглядаєш!”, “Який ти класний!”, “Яка в тебе машина!”, “Нічого собі ти хату відгрохав!…” Переважна більшість людей в таких випадках починає проявляти не гордість, а гординю – починають надувати щоки, грудну клітку і самовосхваляти себе: “Без мене на роботі не обійдуться”, “Я – незамінний спеціаліст”, “Я найкраще з усіх роблю цю роботу”, “Я фотограф/художник від бога”, “Моя дитина – найкраща в школі!”, “Я щойно купив найкращий телефон в світі!”, “Мій пес мені обійшовся в 1000 долярів! То самий дорогий пес в Україні!”

Моя знахідка: в англійській мові "гордість" і "гординя" перекладаються одним і тим же словом "pride", що створює великий простір для маніпуляцій. А ще... спробуйте задати в гуглопошуку "pride", але зробіть це в пошуку картинок (для лінивих: https://www.google.pl/search?q=pride) і подумайте над життям.

Крім емоційного стану гордині, хочу згадати і самобичування/самокатування – це емоційний стан, коли все, що людина робить або має, здається недостатньо хорошим чи взагалі недолугим “в порівнянні” з іншими. Самокатування і гординя – це дві протилежних функції, два екстремуми, недостачі і надміру. Ми себе часто катуємо, коли нам кажуть щось типу “Ти виділяєшся з натовпу! Будь, як всі! Чого ти розфуфирився? Думаєш, що найкрасивіший/найрозумніший/найхитріший? І на тебе буде управа!!!” Після таких наїздів багато людей просто не хоче жити, впадає в депресію, знімає яскравий одяг, запихає в шафу, а натомість передягається в сіре, монотонне, рутинне, таким чином себе принижуючи і катуючи.

Ще один емоційний стан, пов’язаний з недостатнім проявленням гордостізаздрість. Коли ми мало проявляємо гордість, погано сприймаємо результати своїх дій чи свій досвід, ми починаємо заздрити: “У сусіда трава зеленіша, машина новіша, коханка гарніша”, “Мій товариш живе супер класно в новій квартирі, має нову машину, а був тупіший від мене, я йому давав списувати, а тепер він навіть знатися не хоче!!! Загордився!!!”, “За кордоном заробітки більші”, “В ІТ зарплати більші і вони нічого не роблять”… Ряд можна продовжувати.

І ще одна дисфункція, ще один емоційний стан, схожий до гординіневігластво. Коли ми не просто перебільшуємо важливість своїх дій, а просто не розуміємо усю свою убогість і недолугість, ми навіть не намагаємося себе і свої дії чи результати своїх дій виправдовувати, ми “просто найкращі і нам пофіг на якісь існуючі стандарти чи мірила”, “я маю бмв і я перший хлоп на районі”, “я поїду з села в місто і стану там бізнесменом”, “в мене машина на бляхах і я заставлю все рівно себе поважати, бо то мерседес”, “мені пофіг, що там потрібно, я буду робити, як хочу”, і навіть ось вам відяхи про інтерв’ю з міленіалом і про сім червоних ліній як яскравий вираз усієї абсурдності невігластва.

Отже, повертаємось до емоції гордості.

Коли ти проявляєш гордість, то перше, що можна зауважити – у тебе пропадає дуалістичність і порівняння. Замість “Я зробив це краще, ніж хтось” кажеться “Я зробив це”, “Я зробив це вчасно”, “Я зробив це відповідно до вимог”. Відсутня будь-яка потреба порівнювати свої результати з чимось чи кимось чи взагалі кудись їх ставити на якусь шкалу. Те саме проявляється і у “оцінюванні” чи, радше, сприйнятті результатів інших людей: “Моя дитина щойно прочитала буквар”, “Мій син почав займатися спортом”, “Моя дочка намалювала картину”, “Моя дружина наварила смачнющого борщу”, “Мій вчитель перестав вчити інших, бо ніхто його не слухав і ніхто його не сприймав”. Вся інформація, яка подається і яка сприймається – стає просто інформацією, такою, якою мали б бути новини по радіо/телебаченню/в інтернеті – безоціночні, без страшного крику “Боже, рятуй Україну!…. Людоньки ви подивіться, що твориться! Влада мовчить! Людоньки, порадьте!”, без постійного “криміналу” і “вулиць розбитих ліхтарів” вкупі з “мєнтами”…

Гордість перетворює усі наші дії на досягнення:

  • сьогодні я в тирі вибив 5 очків з 50 можливих. Вперше.
  • сьогодні я в тирі вибив 6 очків з 50 можливих. Вперше. Є поступ.
  • сьогодні я в тирі вибив 6 очків з 50 можливих. Поступу нема, зате я повторив свій результат.
  • сьогодні я в тирі вибив 5 очків з 50 можливих. Таке уже було, я повторив один із результатів.
  • сьогодні я в тирі вибив 0 очків з 50 можливих. Вперше. Потрібно розібратися і зрозуміти, чому.
  • сьогодні я в тирі вибив 50 очків з 50 можливих. Вперше. Я це можу.
  • ……

Гордість перетворює усі наші дії на поділ інформацією. Коли це відбувається на Міжнародному Езотеричному Форумі, то це виглядає і відчувається чудово, коли діти 5-10 років, без жодної гордині і заздрості діляться сприйняттям своїх результатів (в черговий раз дякую Светлана Ебруарт за її малювання на воді і терпіння з дітьми):

– Дивись, яку я картину намалював!
– Класна! А ти бачила мою?
– Ні!
– Хочеш подивитися?
– Так! О! Яка класна!

Гордість дала дітям можливість ділитися досвідом і результатами, а не сперечатися на кшталт “Моя картина краще! – Ні, моя картина краще!”, проявляючи усі сукупні емоційні стани, нав’язані чи батьками, чи оточенням, чи суспільством, і ескалюючи ситуації до бійки, сліз, образ…

Проявляйте гордість і сприймайте Всесвіт без порівняння і дуалістичності.

Співпрацюйте з Вселенною! Розширюйте свідомість!!!

Leave a Reply

Back to top