Сьогодні – про Радість. В рунах Скандинавського Футарку – це Вуньо. А в термінах Шляху в Безодню – Радість – це емоція.
Попередні пости про емоції: гордість, надія, самотність, співчуття.
То що таке Радість? Здавалося б, що кожна свідома людина мала б знати, що таке радість. Але в переважній більшості випадків за Радістю чи під Радістю розуміють різне:
екстаз, екзальтацію, захоплення, задоволення, захват, веселість
але найчастіше Радість заміняють щастям…
Закономірне запитання: а в чому різниця? Адже стільки людей хочуть бути щасливими, але мало хто каже, що вони хотіли б бути радісними…
За психологічним визначенням, щастя – стан задоволення потреб.
А як довго ви можете перебувати в стані повного задоволення потреб? Годину? День? Місяць? Якщо накласти тривалість такого щастя на тривалість життя, то щастя у нас такоє собі.
А що тоді Радість? А 🥳 Радість – це безперервне отримання енергії від будь-якої дії. Так, саме так – безперервне отримання.
На роботі – радість допомагає отримувати енергії. Так, від роботи. Так, енергію.
Вдома – радість з’являється уже тоді, як заходиш додому і починаєш прибирати в хаті після пса і кота. Або чоловіка. Або мити посуд, бо в коханої новий манікюр.
Радість проявляється, коли до тебе на день народження завалюються люди, яких ти не бачив місяцями, а то і роками. Радість, що до тебе взагалі приходять люди на день народження. Радість, що тобі не дають відпочити – і самому посидіти чи побавитися на приставці. Радість, коли люди просто приходять, і без подарунків, і навіть без вітань. Просто приходять випити з тобою, поспілкуватися, відпочити разом.
Радість проявляється, коли у тебе є вибір на виборах Президента. Або коли нема.
Радість взагалі незалежна від зовнішніх факторів. Як і інші емоції. Радість – це процес насолоди життям. Це не зовсім епікурейство, але це процес.
Постійний, неперервний процес отримання енергії від усього.
Від того, що дитина принесла зі школи хорошу оцінку. Чи погану оцінку. Від того, що знайшов хороший фільм. Від того, що не знайшов фільм, але шукав. Від хорошого віскі. Не думаю, що від поганої водки може бути радість, але, зрештою, в кожного свої процеси.
А щоб показати ще одну радість – додаю альбом з малюнками 1️⃣9️⃣8️⃣5️⃣ року.
В той рік у мене особливо загострилася ангіна (хронічний тонзіліт – для спеціалістів і товаришів по діагнозу), і мене поклали в лікарню – вирізати гланди.
В результаті гланди не вирізали. АЛЕ: весь клас мені намалював малюнки. Без перебору – чи мене любили, чи не любили, але принаймні поспівчували.
Сподіваюсь, ці малюнки принесуть тим людям, які їх малювали, принаймні трішки радості.